Так як потрібно виговоритися, сварок з хати виносити подругам або своїм батькам не хочу, то вирішила виговоритися тут. Мені важко спілкуватися з сім’єю чоловіка, і це сталося поступово. З Антоном в шлюбі 6 років, але разом живемо 10 років. Ми один одного дуже любимо, але сваримося дуже часто через його сім’ю. Коли ми з моїм чоловіком вирішили жити разом, його сім’я була проти, так як я з села, невідомо хто і звати мене ніяк.
Те, що батьки Антона були проти, дізналася я через рік спільного життя, але одне без одного ми вже не могли і, незважаючи на це, ми стали спільно жити. Антон прийшов зі своєї родини тільки з одягом, ми разом орендували квартиру, їли з однієї тарілки (так як посуду більше не було) працювали дні і ночі на проліт. Його батьки ніколи до нас не приходили, мотивуючи тим, що як будете в своїй квартирі жити, то прийдемо в гості.
У нього ще є брат, він з тих людей, які люблять жити красиво, не маючи на це коштів, сам в боргах, загнав родину в мільйонні борги, і нам повинен був грошей, але це ми йому пробачили. Почалося все з того, що одного разу чоловік забув телефон у брата в автомобілі, а брат взяв і продав його, я, звичайно, не стрималася і висловила брату все, що я думаю з цієї ситуації, гроші після цього абияк він віддав.
Потім брат вкрав і продав наш плеєр, причому зробив він це, коли ми їхали в інше місто, на один день, він взяв ключі у батька (ми їм дали ключі на всякий випадок), довелося міняти замки, мамі ми нічого його не сказали, щоб не засмучувати. Але братові все, що думаємо, ми сказали.
Він вважає, що я налаштовую чоловіка проти нього, хоча це не так. Потім почалася підготовка до весілля, брат почав писати, що якщо він захоче, то весілля наше не прийде. Я припинила з ним спілкування, навіть вітатися перестала, щоб не засмучувати себе.
Потім він вирішив зі мною помиритися, вибачився, я людина не горда, пробачила З цього моменту я спілкувалася з ним для пристойності, але він постійно просив у нас з чоловіком в борг гроші, якщо йому даси на тиждень, чекаєш по пів року. Останній раз запитала, він почав мене ображати, що я питаю, типу він знає, що винен.
Ми з Антоном маємо вже трикімнатну квартиру, автомобіль, їздимо відпочивати, все зробили самі, працювали кожен на двох роботах, і чомусь всі родичі чоловіка вважають, що ми їм повинні давати гроші. А я не можу так, я нікому нічого не винна, зараз так сталося, я працюю одна, чоловіка скоротили, його батьки зайняли грошей в черговий раз і не віддають, а мені так прикро, у нас ремонт, я одна, чоловік пів року не працює, плюс суди, так як скоротили незаконно.
І в цей час дізнаюся, що його батьки зайняли грошей у нас для брата, щоб той поїхав відпочивати за кордон зі своєю дівчиною, яка сказала, що якщо він не поїде, то вона його кине! А мені прикро, що я повелася на сльози свекрухи, що я собі нічого не купую, дала гроші, щоб допомогти свекрусі, а насправді… І це не заздрість моя, була у нас можливість ми з чоловіком їздили відпочивати, багато де були. Попросили віддати гроші, нас постійно годують сніданками, а нам потрібно купити багато ще в будинок, немає столу навіть, щоб їсти, їмо на колінах.
Як таке можливо, я вважаю це неповагою до нас з боку батьків чоловіка. І брат, і батьки працюють. Але таке ставлення, вибачте, ніяке, але я не знаю, як все висловити, плачу постійно, розумію, що до добра це не доведе. Ще додам, свекруха хороша жінка, спочатку хоч і не любила мене, але зараз ставиться добре, свекру я не подобаюся, чоловікові пише про мене смс з сарказмом, але я не дивуюся, він така людина, до всіх так відноситься. Як себе вести не знаю, Антон нічого не робить – це ж його рідня.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – wysokieobcasy
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
