Я ніколи не любила дітей. Вони мене дратували. Раніше всім розповідала, що своїх ніколи не народжу. А самі діти зазвичай до мене, навпаки, тягнулися. Саме до мене йшли на руки, навіть якщо всіх боялися і соромилися, саме мене з усього натовпу родичів на свята тягнули за руку йти пограти разом.
Я – людина ввічлива, тому ніколи не давала по собі зрозуміти, що мені не хочеться возитися з дітьми. Вдавала, що спілкуюся з задоволенням. Ну, самі діти-то не винні, що я їх не люблю. Словом, терпіла. Але ось недавно я задумалася, чому ж так. Чому я не люблю дітей? І згадала, як в дитинстві мене неприємно вразила бабусина розповідь про її рідну сестру.
Сестра виростила двох синів. Один жив з нею в одній квартирі. Це був її улюблений син. Вона з нього все життя буквально пилинки здувала. Він же завжди був в роз’їздах, працював далекобійником, матері увагу зовсім не приділяв. Коли повертався з рейсів, часто йшов жити до чергової коханки. Матері не давав грошей, вона голодувала, не могла купити собі необхідні ліки. Скаржилася на сина моїй бабусі, що ось, мовляв, все життя синові віддала, а він з нею так на старості років обходиться.
Моя бабуся обурювалася, звичайно, такою поведінкою племінника, співчувала сестрі. Казала, що так, такі от дітки бувають, ти їх рости, а вони потім підуть і забудуть про тебе. Розумію, чому бабуся з такою гіркотою говорила так. У неї самої була схожа ситуація зі старшим сином, який одружився, поїхав в інше місто і дзвонив їй від сили раз на рік.
Добре, що була друга дитина – моя мама. Вона і допомагала бабусі на старості років. І ось тоді я вирішила для себе, що дітей я не хочу. Тому що вони потім кинуть мене в старості. І, здавалося б, зараз я вже доросла і розумію, що не у всіх з дітьми виходить все так погано. І знаю чимало прикладів того, як діти доглядають стареньких-батьків. І розумію вже, що саме тому я дітей і не любила все життя. Насправді я просто боялася їх любити і хотіти. Хотіла так захистить себе від зради в майбутньому.
Простіше було відмовитися від дітей взагалі, щоб не переживати з цього приводу. Все це розумію. Це була причина не любити дітей. А насправді я, виходить, цілком собі нормально до них ставлюся. Але ось страшно мені і подумати про майбутнє. Адже я знаю і інші приклади.
Коли батько переписав на дочку квартиру, а вона негайно вигнала його, продала квартиру і купила собі машину. І це при тому, що, хоча батьки були в розлученні, батько їй допомагав все життя, приходив в гості кожні вихідні, а вона його просто обожнювала, ходила з ним під руку і надихатися на нього не могла з самого раннього дитинства!
Коли бабуся виростила одна внучку, а внучка, коли бабуся захворіла, не хотіла доглядати за нею, тупо кинула одну, чекала з нетерпінням, щоб бабусі не стало і всім про це розповідала. Так, і мало що почуєш за все життя. Ось і тепер боюся того, що моя дитина кине мене на старості років.
Хтось скаже, що треба правильно виховувати, щоб такого не було. А тільки справа іноді не в вихованні, а в характері самої дитини. Адже кожна людина – особистість. І якщо відношення не складуться, то всяке може бути. Мені, правда, не хотілося б бути тягарем для своєї дитини.
Я не прагну, щоб за мною доглядали в старості. Це гидко й принизливо і для мене, і для дитини. Але хотілося б розраховувати на те, що мені організують доглядальницю, якщо, раптом, що. Звичайно, народжувати і виховувати дитину тільки заради того, щоб була опора в старості, це якось виважено і противно. Саме з цієї причини, наприклад, мій чоловік хоче дітей. Щоб його потім доглядали в старості. Я не хочу тільки заради цього народжувати дітей.
Я розраховую, що дитина буде мені другом, з якою можна весело провести час, поговорити, порадитися. Ну, для чого потрібен друг? Звичайно, я готова виконувати свій обов’язок, піклуватися про дитину. Але в той же час мені так страшно, що в майбутньому мене цілком може чекати зрада від дитини.
Можливо у вас знайдуться якісь поради для мене, щоб я перестала думати про погане в майбутньому.
Передрук без посилання на ibilingua заборонений!
Фото ілюстративне – 29palms
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
