Бабуся Валя поводилась з нами досить різко, особливо зі мною. “Я впевнена, коли ти виростеш, то підеш по слідах своєї матері”. Я тоді не розуміла значення цих слів, а з мамою ми не бачились, бо батько це заборонив. І ось тепер, коли у мене своя сім’я, я вирішила поїхати до людини, яка привела мене на світ.
Коли мені було 10 років, а братові 9, наші батьки розлучилися. Вийшло так, що ми залишилися жити з татом. Мама хотіла нас забрати, але тато цього не допустив. У нього гроші, зв’язки. Так ми залишилися жити з батьком і бабусею. Бабуся при кожному зручному випадку дорікала мені в тому, що моя мама непутяща жінка, і коли я виросту, піду по її слідах. Мені було від цього дуже прикро.
Я пам’ятаю, як мамині подруги приходили в мій клас, щоб сказати, що дзвонить мама і хоче поговорити зі мною. Ми розмовляли з нею недовго, і вона завжди мене просила не говорити про це вдома. Але моя сім’я дізнавалася про кожний дзвінок і з часом я зовсім перестала з мамою спілкуватися.
Кожен день вдома були розмови про маму, яка вона не вдячна, погана. А я так хотіла побачити її, захистити якось. Я пам’ятаю, що коли вона дзвонила татові, то вони спочатку говорили про гроші, а потім починали лаятися. Я дуже хотіла взяти у тата її номер і зателефонувати, але він строго це забороняв. Хоча вона платила на нас аліменти і хоч зрідка відправляла гостинці.
Минуло 12 років. Тато так і не одружився. Бабуся пішла з життя, я вийшла заміж. І тільки після цього наважилася поговорити з татом на тему мами. Мій чоловік переконав його дати мені її номер і дозволити поговорити з нею. Почувши позитивну відповідь, я була щаслива, що, нарешті почую маму, дізнаюся, як вона. Прийшовши додому, я відразу їй зателефонувала. Почувши її, я заплакала. Могло б бути і так, що це була б не моя мама, але я серцем відчула її голос.
Я відключила. Вона мені дзвонила потім раз 10. Піднявши слухавку, я змогла вимовити лише одне: “мама”. Вона впізнала мене, була рада і щаслива, плакала разом зі мною. Питала про брата, як він, як я змогла додзвонитися їй? Не могла повірити, що тато дав мені її номер. Протягом усіх 12 років вона просила його про це, але він був проти.
Мама почала мені телефонувати в день по багато разів, кликати в гості мене з чоловіком і брата. Я дала їй номер брата. Вони теж почали спілкуватися. Ми були такі щасливі. Крім тата. Він був ображений на мене, але намагався цього не показувати. Бачачи це, я боялася говорити йому про те, що хочемо з’їздити до мами. Але знову мене підтримав чоловік і поговорив з татом про це. Брата тато не пустив. Але ми поїхали з чоловіком. Мама жила дуже далеко, майже на 1000 км від нас.
Вона сказала, що у них своя квартира, і ми можемо залишитися у них скільки завгодно, але мій чоловік був проти і захотів орендувати квартиру нам на місяць. Але мама зі своїм чоловіком самі взяли в оренду нам квартиру.
Вони нас дуже добре зустріли. Мама була така ж гарна, як і раніше. Чоловік теж у неї дуже симпатичний, привітна людина. А також у мене є братик, якому лише 9 років. Він дуже схожий на свого батька. Ми провели у них майже місяць.
За цей час я дізналася, що через бабусю тато не дозволяв мені з нею спілкуватися. Що все почалося з неї. Що після розлучення, коли мама з татом вирішили зійтися заради нас, то бабуся її вигнала, сказавши, що знову бути господинею в домі вона не дасть їй. Але мама каже, що вона вдячна безмірно бабусі і татові, що вони нас виростили. Про те, що мама відправила татові на моє весілля пристойну суму грошей, тато від нас приховав. Він приховав багато чого, що стосувалося мами. Але це не найголовніше. А головне, що я знайшла не тільки маму, а й брата і друга (чоловік мами).
Я дуже рада за неї, що вона щаслива. Вони з чоловіком дуже підходять один одному і зовні і за характером. Як вони дивляться один на одного, як він піклується про маму, про брата. Вони живуть у своєму маленькому світі, який мама називає “мій рай”. Я дуже хотіла б, щоб і тато знайшов своє щастя.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
