– …Мати взагалі відмовилася взяти онуків, навіть на тиждень! Мені, каже, така відповідальність не потрібна. Ось скажи, ну яка прям така непідйомна відповідальність-то? Діти не немовлята вже, молодшому сім у вересні, старшому десять. Нагодувати раз в день гарячим, так доглянути одним оком, щоб не сталося чого…
– Ага, ось такі бабусі тепер, ніхто нікому нічого не винен! Нас на все літо спихали своїм батькам, мене принаймні. Ні про яку відповідальність не думали тоді!
– Ой, та якби сад був, я б і не просила! Але з садом ми вже попрощалися, випускний відіграли, у вересні в школу. А що влітку робити – взагалі не зрозуміло! Я відпустку у вересні взяла, щоб в школу на перших порах водити, а Дімка тільки з червня на новій роботі, ні про яке відпустці й мови немає. Ось таке у нас в цьому році невеселе літо виходить…
…Дві жінки років тридцяти п’яти йшли по доріжці від супермаркету до сусідніх багатоповерхівок. Судячи з великим пакетам в руках, подруги зустрілися в магазині і разом пішли додому, розмовляючи на ходу.
– Ну і залишила б пацанів своїх вдома сидіти, що такого-то? Мій другокласник он сидить. Даю йому завдання на день, книги, пластилін, малювання, Лего, і відмінно! Сидить до мого повернення, займається, ввечері кудись гуляти з ним йдемо ..
– Ні, Тань, я своїх без дорослих не залишаю поки. Твій один, це простіше. А вдвох – того й гляди, чи поб’ються, або, навпаки, придумають разом якусь витівку, один одного подначат, дзуськи! У нас свекруха погодилася взяти пацанів до себе на дачу! Цього літа – в перший раз!
– Ух ти! Так це ж чудово! І проблема вирішена.
– Дуже добре, ага… Тільки от не безкоштовно, на жаль. Заявила, що взяти – візьме, але на утримання дітей їй гроші потрібні!
– Хм. Ну що ж, в наш час я вже нічому не дивуюся. І скільки нині коштує провести місяць у бабусі на дачі?
– По тисячі з носа платимо, Тань…
– Приголомшливо.
– Так і моєї теж! Але робити нічого, платимо. Добре, хоч Дімка роботу знайшов, а то прямо і не знаю, як би ми… Нас взагалі в цьому році лихоманить – то хвороби, то звільнення, Димка ось п’ять місяців сидів без роботи. Дивом знайшов нову. Ми вже затиснули кулаки, щоб зачепитися там, випробувальний термін йде. Ох, Тань! Якщо він зараз знову на вулиці виявиться, я просто не переживу!
– І бабця, знаючи все це, бере з вас гроші в місяць за дітей? Що ж. Просто в голові не вкладається!
– Слухай, ну так-то вона теж не зобов’язана. Дякую, що хоч погодилася, взяла хлопчаків, сидить з ними все літо, поки ми працюємо тут…
– Ой, та перестань, ще дякую говорити за те, що наживається на вас в такій ситуації! Мати називається, рідна бабуся! Слухай, ось де вона там витрачає ці гроші-то, а? Діти стільки не проїдять, це я як краєзнавець кажу! Мабуть, по огірку з грядки їм суне, та по шматку хліба. Вранці кашу, як завжди… Я б на твоєму місці, знаєш, попросила у неї докладний звіт, на що пішли гроші!
– Тань, та ти що, які вже там звіти…
– Як це які? Вона все літо бере з вас серйозні гроші, між іншим! Ви платите, ні слова ні кажучи. Вона заявила, що гроші цілком і повністю йдуть на утримання дітей, так? Ну ось, ваше право знати, на що конкретно вони пішли. Ні, ну а що? Хочуть товарно-грошових відносин з дітьми і внуками, так треба їм їх забезпечити. Взяла гроші – нехай відзвітує, і не просто, а нормально, з чеками з магазину! Я б зажадала на твоєму місці. І перевірила всі!
Як вважаєте, вимагати фінансовий звіт зі свекрухи в такій ситуації – це нормально? Ну а що, не хочуть допомагати «по-родинному», «забезкоштовно», як все життя бабусі сиділи з онуками – не проблема, але тоді і батьки онуків не зобов’язані церемонитися.
Люди все літо платили гроші і хочуть знати, на що конкретно вони пішли. Нехай бабуся пред’явить меню, як в платному дитячому таборі.
Або це дикість? А брати гроші з дорослих дітей, у яких настали складні часи, не дикість? Що думаєте?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
