fbpx
життєві історії
Бабусю, не віддавай мене, – тремтячим голосом просив Сергійко. – Я вже не молода. Не маю я сил за тобою глядіти. Тобі і їсти завжди щось свіженьке треба, і уроки робити. Ні, не впораюсь. я. Не хвилюйся! В дитячому будинку у тебе буде багато друзів. Там краще, ось побачиш!

Бабусю, не віддавай мене, – тремтячим голосом просив Сергійко. – Я вже не молода. Не маю я сил за тобою глядіти. Тобі і їсти завжди щось свіженьке треба, і уроки робити. Ні, не впораюсь. я. Не хвилюйся! В дитячому будинку у тебе буде багато друзів. Там краще, ось побачиш!

Сергійко появився на світ в повній і багатій родині, він був довгоочікуваним сином, тому всі кому не лінь його балували, але попри все хлопчик ріс добрим і чуйним.

Сергійко з п’ятирічного віку любив копатися в машинах, він майже ніколи не виходив з гаража, де стояли три сімейні автівки. Сергійко спочатку уважно дивився що робить водій, а той в свою чергу розповідав хлопчикові, як називаються деталі, показував як вони виглядають, хлопчик уважно дивився і слухав.

У вісім років Сергійко вже дуже добре розбирався в автомобілях, один раз вони з татом заїхали в автосервіс, тато в машинах зовсім нічого не тямив, тому робочі оцінивши клас автомобіля, зрозуміли що клієнта можна легко обманути, почали говорити, про якісь видумані деталі, тут Сергійко вліз в розмову, робочі зрозуміли, що з таким хлопчиком вони не зможуть взяти і зайвої копійки.

Коли Сергію виповнилося 10 років, на жаль, його батьки пішли з життя, у хлопчика залишилася тільки бабуся, яка все своє життя жила для себе. Вона забрала Артема до себе, але через кілька тижнів вона відмовилася від хлопчика, тому що за ним потрібно дивитися, годувати, робити уроки, а вона не готова.

Сергій опинився в дитячому будинку, незабаром до нього приїхав водій батьків, він привіз хлопчикові смакоту, подарунки, вони поспілкувалися, водій Максим приїжджав до Сергія кожен день. Так тривало майже пів року, в останній раз Максим приїхав і поїхав разом з Сергієм, він не зміг кинути хлопчика одного, адже він його знає з самого малечку, Максиму дуже сильно подобався тямущий малюк, який весь час проводив з ним в гаражі.

Сергій був дуже вдячний Максиму, він кожен день говорив йому “дякую”, за те що той не кинув його в дитячому будинку. Максим по секрету розповів, що і сам з дитячого будинку, тому він розуміє як там важко. Сергій ріс, пішов вчитися в інститут, Максим не взяв з родини ні копійки, а сам утримував Сергія, тому грошей вистачить і на навчання і на життя.

Бабуся Сергія, як дізналася, що хлопчика усиновив водій, пішла по судах, бо він хоче забрати її гроші, які вона успішно витрачала з сейфа. Але всі суди вона програла, адже вона сама відмовилася від Сергія і не бажала його виховувати. Бабуся з’явилася, коли Сергію виповнилося 18 років, щоб онук забезпечив її грошима, але Сергій просто мовчки закрив двері, ще пів року вона приходила і пропала

Зараз Сергію 28 років, він успішний бізнесмен, у нього свій автосервіс, рік тому Сергій одружився і у нього народилася двійня, хлопчики. За щасливим збігом обставин у Максима теж народився малюк, з різницею в пару днів з Сергієм. Сергій не забуває Максима, кожні вихідні він приїжджає до нього з сім’єю, вони стали хорошими друзями і різниця у віці в 20 років їм зовсім не заважає!

Ось таке воно життя!

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page