fbpx
життєві історії
Бачить Бог, я щиро намагалася бути хорошою свекрухою і другою мамою для невістки. Але Таня сама все зіпсувала, а моє терпіння не гумове, щоб його вистачало виховувати дорослу чужу дівчину. Тепер я свекобра. Коли я сина Романа народила, для себе вирішила, що хоч африканку з дикого племені приведе у невістки, все одно з усією душею сприйму її. Вони там у себе в кімнаті поїдять, потім посуд на кухню виставлять, і гульк назад у кімнату. – Готувати, Тетянко, будемо з тобою теж по черзі

Бачить Бог, я щиро намагалася бути хорошою свекрухою і другою мамою для невістки. Але Таня сама все зіпсувала, а моє терпіння не гумове, щоб його вистачало виховувати дорослу чужу дівчину. Тепер я свекобра.

Син одружився з Тетяною у кінці 2019 року. З дівчинкою своєю він мене познайомив, коли вони вже заяву подали. Гарненька, струнка, ввічлива, як мені тоді здалося. Я дуже сподівалася, що у нас з нею будуть нормальні стосунки, побудовані на повазі і розумінні.

У мене в самої свекруха була – як згадаю, такздригаюся. Що вона нас з чоловіком не розвела, так це чиста випадковість, а вже як вона мене доводила, скільки сліз я виплакала! Вона і гримнути могла, і рушником відходити по спині, якщо щось не так, а я все терпіла. Всі тоді терпіли, часи були такі. Свекруха – друга мама, я її так і називала – “мама” та на “Ви”.

Коли я сина Романа народила, для себе вирішила, що хоч африканку з дикого племені приведе у невістки, все одно з усією душею сприйму її. Та наша Тетяна виявилася гірше дикунки з племені, з тією я б, напевно, домовилася.

Після весілля молодята пішли жити на орендовану квартиру. Я до себе не кликала, нехай живуть своєю родиною, без оглядки на батьків. Намагалася їх зайвий раз не турбувати, у себе в гостях приймала з усією душею, все намагалася невістку якомога смачніше пригостити. Вона якось відмовчувалася але я думала, що це справа часу, я їй хто – тітка чужа поки що, звикне з часом.

Минулого року Романа на роботі скоротили. Він майже відразу іншу роботу знайшов, але з меншою зарплатнею. Ще господар квартири як з ланцюга зірвався – почав ціну піднімати за житло, у нього ж одного криза і грошей немає.

Молоді подумали і попросилися до мене жити ненадовго. Тоді ж всі сподівалися, що все швидко скінчиться.

Я погодилася, виділила молодим кімнату більшу, сама в маленьку пішла. Живіть, кажу.

Спочатку Таня як кошеня шморгала по квартирі, намагаючись зі мною не перетинатися. Зрозуміло, думаю, звикає. Я продовжувала на всіх готувати, прибирати, так місяць минув. Мене ж якось втомлює за двома дорослими людьми прибирати.

Вони там у себе в кімнаті поїдять, потім посуд на кухню виставлять, і гульк назад у кімнату. Я все розумію, діло молоде, але разок сина зловила за вухо і сказала, щоб він не нахабнів. Це невістка у чужої тьоті, а він у рідної мами, а їй на шию залазити не треба. роман виправився, почав посуд мити, продукти купувати.

Прожили чотири місяці, контакту з Тетяною ніякого. Син посуд миє, а вона тільки мишкою по квартирі сновигає. Я почала вже закипати, скільки можна? Зібрала молодь на кухні і сказала, що з цього дня у нас є правило – кожен прибирає за собою, місця загального користування – по черзі.

– Готувати, Тетянко, будемо з тобою теж по черзі. А то вам мої одні й ті ж самі страви приїлися вже, напевно, – коректно натякнула я. Невістка тільки очима блиснула, але нічого не сказала.

Ось тут і почалися веселощі. У мене було відчуття, що вона на зло все робить через пень-колоду, щоб я більше не просила її. Готує – всю кухню забруднить і навіть не подумає прибрати. Тарілки миє, обов’язково десь не домиє або розтрощить. Зі столу крихти не змахне, у ванній після себе дзеркало не протре. А вже як підлогу мила… У мене син у дитинстві так мив – протирав місця, де видно, а під шафи і ліжка навіть не заглядав.

Я спочатку мовчки за нею доробляла, потім робила це демонстративно, щоб Таня побачила і зрозуміла, як треба, потім вже не витримала, почала вчити. Так вона при мені мовчить, а як син приходить, вона в сльози: я до неї, виявляється, чіпляюся. Не при мені, звичайно, але стіни ж тонкі, все майже чути, як близько підійти.

– Все я не так роблю, все їй не подобається, вона до мене навмисне чіпляється, – лила сльози Таня. я А слухаю і так вийти хочеться, сказати кілька ласкавих, але стрималася. Викликала потім Рому на розмову, коли наша пані у ванну пішла.

– Ти свою кохану до тями приведи, я не чіпляюся, вона просто робить все абияк. Я спершу переробляла, а потім втомилася. Я вам в служниці не наймалася. Порад вона не питає, а сама хтозна що й творить.

– Мамо, а давай ти будеш говорити не Тані, а мені. Я або сам зроблю, або їй м’яко скажу, – запропонував син.

Мені навіть легше так, з сином мені спілкуватися простіше, не треба слова підбирати.

Але у поведінці Тані нічого не змінилося, як робила, як-небудь, так і продовжувала. Я сину почала вказувати на те, що треба переробити. Він теж спершу сам робив за дружину, а потім став їй вимовляти.

– Ну ось, твоя мати тепер тобі на мене наговорює, – знову зволожувала повітря сльозами невістка. Син її запевняв, що нічого такого не було, просто у нас в домі прийнято ось так. Таня ридала і пророкувала, що я їх пересварю.

Я в своїй кімнаті з останніх сил тримала себе в руках. Це треба ж як вивернула – знову я погана у неї. Ну, думаю, дісталася невістонька. Гаразд, не вік мені з нею жити, потерплю.

Перестала я синові вказувати на промахи Тані, але він вже і сам бачив, сам їй вимовляв. Вони почали сваритися, син, мабуть, теж втомився від її завихренів. У всьому Тетяна продовжувала звинувачувати мене, я, за її словами, Романа налаштовую проти неї. Ось така я.

Коли вони вкотре сварилися, вже пошепки, я зайшла до них у кімнату і поставила перед фактом, що у них є два тижні, щоб орендувати житло і з’їхати.

– Я не хочу опинитися винною в вашому розлученні. Таню, я жодного разу не наговорювала на тебе, я до тебе з усією душею, а ти себе повела неправильно. Живіть далі самі, я до вас не лізла і далі втручатися не буду. Живіть своїм домом і своїм розумом.

Молоді після мого виступу всю ніч сварилися, невістка плакала, а я себе відчувала останньою людиною якоюсь. Але вчинити інакше я просто не могла. Ще б трохи – і я насправді почала б перетворюватися на власну свекруха.

Діти наступного дня з’їхали до сватів. Я нічого не сказала, але подумки побажала удачі Роману. Сподіваюся, теща з мами Тетяни вийде краще, ніж з мене свекруха.

Ось така історія, як я ненавмисне перетворилася на свекобру.

Поки вони там живуть, а як – я не знаю, Роман мені про їхнє життя з батьками Тетяни не розповідає.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page