Літаючи в своїх думках я підійшла додому, де на мене очікував “сюрприз”
Все сталося зимовим вечором. Я поверталася додому з роботи і вирішила пройтися пішки. Люблю гуляти коли під ногами рипить. Ідеш, не поспішаючи, і спостерігаєш, як біжить життя. У такі моменти люблю подумати.
Ось і зараз думки миготять одна за одною. Багато моїх подруг в когось закохані, а сусідка Люська так взагалі заміж виходить, одна я чомусь одна-однісінька. Може, ще не настав мій час або я не заслуговую на прекрасне почуття.
Звичайно, я люблю своїх батьків, але ж це все не те. Хочу полюбити, так як показують у романтичних фільмах, щоб метелики в животі…
Літаючи в своїх думках, я дісталася до будинку. Ось і мій під’їзд. Піднявшись по сходах, я взялася за ручку під’їзду, як раптом двері різко відчинилися, і з під’їзду вибіг хлопець. Незнайомець, що не вибачившись, зник в темряві. Ну і нахаба – подумала я.
Весь вечір незнайомець не виходив у мене з голови, я шукала йому виправдання. Вночі він мені наснився. Уві сні його обличчя осяяла усмішка і він мені щось розповідав.
Прокинувшись вранці, я довго думала, чому людина, яку я бачила менше хвилини, приснилася мені. Протягом дня я забула про всі думки, так як була завантажена роботою.
Але, повертаючись, додому ввечері мої думки, знову були сповнені тільки незнайомцем. Я не могла знайти відповіді, чому він мене так зацікавив.
Підходячи до будинку, я побачила його. Він стояв біля під’їзду з букетом квітів. Я подумала, що він чекає свою дівчину, з якою вчора посварився. Помітивши мене, він почав рухатися до мене на зустріч.
Озирнувшись назад, я зрозуміла, що за мною немає нікого. Я стала як укопана і зрозуміла, що він йде до мене. В той момент мене охопила паніка.
Він підійшов до мене і усміхнувся.
“Максим” – сказав він і простягнув мені букет. “Наталя” – відповіла я в розгубленості – “Зараз прийде твоя дівчина, і що ти їй скажеш?”.
У цей момент я несла якусь нісенітницю, сама не розумію, що на мене найшло.
– Вибач, я вчора образив тебе і вирішив загладити свою провину. Дівчини у мене немає, а вчора я посварився з другом. Давай познайомимося ближче і завтра сходимо в кіно? – запропонував Максим.
Звичайно, від такої пропозиції відмовитися я не змогла. Він провів мене до під’їзду і, посміхаючись, попрощався.
Я піднялася додому і почала думати, щоб це завтра одягнути. Підібравши відповідний наряд, я лягла спати раніше.
Прокинувшись вранці, я була вся в роздумах. Джинси і кофту, обрану вчора ввечері, я вирішила не одягати, ще не знала, як краще укласти волосся. А час минав. Швидко одягнувшись, я вискочила з квартири, так як мене вже чекав біля під’їзду Максим. Привітавшись, Максим подарував мені квіти, і ми пішли в кіно.
Скажу чесно, що кіно ми майже не бачили, бо весь час гомоніли. Потім ми пішли в кафе, і сміючись пили гарячий чай з цукерками. Поруч з ним я відчувала себе спокійно і впевнено. Я була на сьомому небі від щастя. Вечір пролетів непомітно.
Максим провів мене до дому. Постоявши мовчки біля під’їзду, ми попрощалися, але розлучатися зовсім не хотілося, але треба було йти додому, так як вже було дуже пізно. Прийшовши, додому я зрозуміла, що ось вона любов, любов з першого погляду. Не знаю, як складуться наші відносини в подальшому, але я вдячна долі, що змогла випробувати почуття любові…
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
