Моя мама познайомилася з батьком під час прогулянки в парку з молодшою сестрою. Йому було 19, їй – 23.
Він кинув в неї сніжок, а вона наговорила грубощів у відповідь. Він потім всю дорогу йшов за нею, а коли вона підійшла до будинку, запропонував познайомитися.
Трохи про тата. Він в той момент був курсантом ВДВ. Сам родом з Далекого Сходу. Його батьки наполягли на вступі саме туди, щоб був подалі від дому. Для 16-річного хлопця, який щойно закінчив школу, це було випробування не з легких.
Мамі він зробив пропозицію через два тижні знайомства. Вона погодилася. Потім вона мені розповідала, що любові до нього не було, швидше – розрахунок, бо в той час військових поважали, давали квартиру, і була хороша зарплата.
Відносини мами зі свекрухою не склалися. Приїжджаючи в гості до неї, свекруха натякала своїми розмовами, що батько її зраджує. Мама постійно плакала. Народився мій брат, потім я, з різницею 2,5 року. В принципі я не можу сказати, що бабуся до мене погано ставилася, навіть щось дарувала, купила нам з братом собак, про яких ми мріяли. Все було добре до одного моменту.
Батька не стало, коли мені вже було 6 років, а братові 8. Прекрасно пам’ятаю, як справляли 40 днів по батькові. Бабуся, випивши, піднімала тости за те, що вона вся така хороша, що у неї є багато золотих речей.
Один з родичів не витримав і запустив в неї салатом. Бабуся впала під стіл. Брат пішов на кухню, я закрилася в туалеті. Мати намагалася всіх заспокоїти.
Свекруха вигнала маму на вулицю серед ночі (вона була з іншого міста). Більше вони не спілкувалися.
«Улюблена» бабуся почала писати листи. У них – ніякого каяття і підтримки. Я їх прочитала в 20 років, до цього мати їх від мене ховала, а в них приблизно такий зміст: «ти жебрачка, і діти твої такі самі, тягаєш додому мужиків, діти на все це дивляться, жебракують и голодують».
Уявляєте, як було це читати жінці, яка залишилася сама на руках з двома маленькими дітьми?
Я приїжджала в гості до цієї бабусі в 15 років, розмовляли нормально, але я тоді не знала, що вона писала.
Мало того, що вона писала листи моїй мамі, вона відправляла приблизно такі ж на роботу, де просила, щоб маму звільнили, типу, подивіться, хто у вас працює.
Бабуся кричить про свою любов до мого батька, і це викликає сміх і злість одночасно, адже коли він був живий, вона не допомагала абсолютно нічим, проганяла його з дому і просила розлучитися з моєю мамою.
Він зробив вибір на користь сім’ї.
Життя її покарало. У старості вона залишилася зовсім сама. Молодший син непутящий, йому вона не потрібна. Вона хворіє, з родичами не спілкується. Отримала по заслугах. Я вдячна своїй мамі за те, що вона не зламалася в той момент і виростила хороших дітей, які стали успішними людьми.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
