Батько відразу не став стримувати свої емоції, і говорив, що я просто змарную життя з “особливою” дівчиною. Мама біля Лілі себе стримувала, і взагалі вела себе так, ніби нічого дивного не бачить. Я спершу зрадів. Але коли повернувся додому, після того, як провів Лілю, мене чекала ще та “буря”. – Вона ж навіть онуків нам не подарує! Богдане, чим ти взагалі думаєш? Вибирай, або ми, або вона.
Лілю я помітив в кілька місяців тому і підписався на її інстаграм-сторінку. На фотографіях вона виглядала неймовірною дівчиною, я впевнений, що багато хлопців хотіли б з нею познайомитися. Напевно, багато молодих людей, коли листуються з дівчиною, хочуть пізніше зустрітися з нею в реальному житті.
Ліля не дуже прагнула зустрітися зі мною. Я, звичайно, тоді взагалі не надавав цьому значення, тому що мені відомо, що дівчатка завжди бояться першої зустрічі і вважають, що це якийсь важливий момент у їхньому житті. У результаті нам не вдалося домовитись про зустріч, але ми продовжували спілкування на сторінці.
Я був впевнений, що в житті вона виглядає так само, як і на своїй сторінці, тому що Ліля мені надсилала купу своїх фотографій, навіть коли я цього не просив. Через два місяці такого спілкування я набрався сміливості і поставив її перед фактом, бо вона б так і надалі не зібралася йти зі мною на побачення. Ми повинні були зустрітися в неділю, а потім я раптом різко усвідомив, чому вона так не хотіла йти зі мною на побачення.
Ліля мені повідомила, що вона “особлива” і боялася, що я її незабаром розлюблю через цю новину. Коли ми зустрілися, їй було дуже важко ходити, але вона це робила самостійно. Того дня з нею пішла рідна сестра, щоб вона могла хоч якось розслабитись під час прогулянки. Потім, коли ми сіли на лавку в парку, сестра Лілі сказала, що залишить нас наодинці буквально на пару годин, а сама тікає у своїх справах. Зрештою ми добре провели час і додому її провела сестра. Буквально за тиждень ми прийшли до мене додому і я почав знайомити її зі своєю матір’ю та батьком.
Мій тато не зміг стримати своє обурення, яке було у нього на душі і вийшов із квартири, сказавши мені, що сильно в мені розчарований. Моя мати повела себе дуже гарно. Ніби й нічого дивного вона в Лілі не бачить. Але коли я вже збирався проводжати Лілю, то мати згадала, які були у мене колишні дівчата. Я зрозумів, що вона точно не рада моїй новій дівчині.
Не минуло й дня, як переді мною був вибір: Або я залишаюся з батьками, або назавжди припиняю спілкування зі своїми родичами і продовжую зустрічатися з Лілею. Моїй мамі особливо не сподобалося те, що це дівчисько не зможе виконувати всю домашню роботу і онуків не зможе їй подарувати та виховати.
Мене така ситуація з боку батьків дуже здивувала, тому я без роздумів зібрав усі речі в чемодан і вийшов з батьківського дому. Потім я почав орендувати нам з Лілею житло, і ми стали жити разом. Університет я так і не закінчив, зате почав працювати у двадцять років ще й на цілком гарній роботі.
На даний момент ми живемо разом шість років і досі любимо одне одного, батьками ми так і не стали, але нам і без них турбот вистачає.
Фото ілюстративне
