Батько з мамою розлучились давно, але ми з ним в хороших стосунках. Він навіть пару років тому, я ще школяркою була, купив мені у Львові квартиру, щоб коли виросту, своє хоч щось мала. І ось минулого року я закінчила школу, вступила до університету, і само собою, переїхала в свою рідненьку. Маму і бабусю попередила, щоб лишнього родичам не розказували. І ось не встигла я прийти з навчання, як дзвінок в двері.
***
У нас велика сім’я, але ми особливо не дружимо. Навіть на сімейних святах не збираємося.
Я наймолодша дочка в сім’ї, і своїх тіток, дядьків як таких не знаю.
Перебралася з нашого маленького міста до Львова, вчитися. Так склалося, що мій батько пішов від нас давно, але купив мені квартиру там.
На 18 років віддав мені ключі, щоб я сміливо вступила в доросле життя і у мене було хоч щось.
Про те, що я переїхала знали тільки батьки і бабуся, я просила не афішувати це.
Після навчання прийшла, готую їсти по-швидкому, втомилася ще.
Хтось дзвонить у двері.
Відкриваю, а там моя тітка з дядьком і дитиною. Ясна річ, що я такого “подарунку” не очікувала, тому що як говорила раніше, про переїзд, а тим більше адресу ніхто не знав, крім близьких.
Пригостила чаєм, а вони кажуть:
– Ну що, де нам стелити будеш? Ми після дороги втомилися! Квартирка ж у тебе геть малесенька, розвернутись ніде.
Я кажу, – тобто “постелиш”?
– Ну, ми до тебе на недільку приїхали. Хочемо по місту погуляти.
Я їх ледь того дня позбулась, ще чого, на недільку, я в гості не запрошувала. Все равно образились, сказали що так далеко їхали, а я так черство вчинили – не по родинному!
Виявляється, їх бабуся до мене в гості направила, але мене навіть не зволила попередити…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
