Батьки купили квартиру у Луцьку – мені і братові. Мені 27, брату 29 років. Ми в ній жили вдвох. Потім до Луцька переїхала його дівчина, вони розписалися, і Катя переїхала до нас.
Квартира наша в новобудові, але не велика. У спальні живуть вони, я живу у вітальні Спільне – кухня, диван, телевізор, балкон.
Виникає у мене питання, а як далі? Я не хочу з’їжджати. Вони також. Квартира наша із братом спільна. Що взагалі потім буде?
Взаємини у нас у всіх одне з одним нормальні. Але ж у мене теж є хлопець. Але я його не привела до квартири. А брат привів свою дружину. Нічого не маю проти них, але все одно щось тут не те.
Потім у них народиться дитина і вони мені скажуть, щоб я йшла кудись, не бачиш, у нас діти і все таке, нам потрібніше, ти бездітна, повинна увійти в наше становище.
От і думаю про це часто. Батьки купили обом. Я пропонувала варіант – він з’їжджає з жінкою в окрему квартиру, а я в окрему з хлопцем. А нашу здавати в оренду навпіл чи продати і поділити гроші. Хоча теж не знаю, чи це нормальний варіант.
Але й не розумію, чому я маю йти з квартири. Але і брат теж не має йти.
Якась така неприємна і неоднозначна ситуація. Ну але батьки так купили, що вдієш. Але і поступатися не хочу, і Богдан також. І псувати стосунки з братом і невісткою теж не хочу. Як же правильно вчинити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.
Недавні записи
- Моя мама доглядає хворого батька. Дякувати Богу, господарки вже позбулася. Ми допомагаємо з братом фінансово. І все б нічого, якби мій дядько, мамин рідний брат, не запалився ідеєю переселити дев’яносторічну маму в село, бо там свіже повітря. Я вже сказала мамі, що якщо вона на цю авантюру піде, то і копійки від мене і брата не отримає. То як в квартирі маминій жити, то на раз-два, а як прийшлося доглядати літню людину, то на тобі Марусю, бо ти в селі живеш!
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”