Батьки мого чоловіка мають дачу під Львовом, яку вони дуже люблять. Щороку свекруха висаджує там безліч овочів та фруктів, займається грядками. Вона проводить там весь вільний час із ранньої весни до пізньої осені. Щороку у нас свіжа консервація, банками якої заставлено весь льох.
Ми неодноразово приїжджали туди всією родиною та допомагали батькам у господарстві. Останнім часом свекор зі свекрухою практично там жили, бо вважають, що там спокійніше ніж в місті. Будинок цілком пристойний, тож можна було не боятися навіть зимових морозів.
Свекруха вже немолода і в останні роки вона почала хворіти. Минулої весни вони сказали, що вже не поїдуть на дачу. Це далеко, клопітно, та й сил не вистачає, щоб її доглядати.
Саме тому батьки вирішили подарувати нам із чоловіком та дітьми цей будинок із ділянкою. Ми із задоволенням прийняли подарунок. Але виявляється, що подарунок із «каверзою».
На дачі було багато різних підсобних приміщень. Деякі з них ми з чоловіком знесли минулого дачного сезону. Облагородили територію, висадили газони та квіти, зробили ідеальний ремонт у будинку.
У нас з’явилася барбекю зона для гостей. Дітям ми встановили басейн. Малята минулого літа були в захваті від такого відпочинку, та й ми з чоловіком були задоволені, адже на море, як раніше, тепер не поїдеш.
А восени до нас навідалася свекруха. Ціль свого візиту вона озвучила так: «Приїхала до вас збирати врожай». Відразу хочу зазначити, що весь цей час мама чоловіка навіть не цікавилася, чи маю грядки на городі, і що я там посадила.
Її здоров’я не дозволяло замислюватись про роботу, і вона просто раділа, що нам там добре. Щойно свекруха зайшла на територію, її буквально затіпало. Вона волала так, що прибігли сусіди. Вона плакала над своїми грядками, вірніше, над місцем, де вони раніше були. Потім був великий конфлікт і вона поїхала.
З того часу вона більше нам не дзвонить, з осені, щоб ви розуміли. З онуками не спілкується і не зустрічається. Передала через чоловіка, що цього року, ось вже весною планує повертатися на дачу та садити грядки.
Діти засмучені, оскільки більше не буде басейну та відпочинку. Ми з чоловіком вклали в ремонт та облагородження території багато грошей.
Я не розумію, навіщо потрібний був такий подарунок? Це була лише тимчасова слабкість свекрухи, оскільки у зв’язку з самопочуттям їй більше не хотілося працювати на землі?
Чому одразу не можна було сказати, що дача віддається у тимчасове користування і що там нічого не можна перебудовувати й міняти? Мене звинуватили в тому, що я погана господиня і не дбаю про свою родину.
Невже це непорозуміння може бути вагомою причиною для того, щоб місяцями не спілкуватися з рідним сином та не цікавитися онуками? Як із цим бути і що робити далі? Просто безглузда ситуація якась.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com.
