fbpx

Батьки мого чоловіка живуть в селі на Вінничині. Його сестра, моя зовиця Іванна, зараз теж живе з чоловіком не в місті. У Вінниці трикімнатна квартира свекрів пустує, за яку тільки щомісяця платять комунальні, а ми з чоловіком і дитиною тіснимося в однокімнатний квартирі. Моїй. На весіллі мені свекруха в обличя сказала: – Ти забрала у мене сина, не пробачу! Дитину ми з чоловіком вирішили прописати у нього в  трикімнатній квартирі

Батьки мого чоловіка живуть в селі на Вінничині. Його сестра, моя зовиця Іванна, зараз теж живе з чоловіком не в місті. У Вінниці трикімнатна квартира свекрів пустує, за яку тільки щомісяця платять комунальні, а ми з чоловіком і дитиною тіснимося в однокімнатний квартирі. Моїй. Всі меблі, побутову техніку купували ми самі або мої батьки.

Мама чоловіка навіть не була у нас в гостях жодного разу, хоча живемо ми вже більше 3-х років разом. Синочку нашому 4 місяці, минулого тижня тато чоловіка здогадався приїхати на онука подивитися… Так, у них там господарство, залишити ні на кого, це мабуть важливіше, ніж онук. Ніякої іграшки-брязкальця, ні костюмчика… Нічого…

Дитину ми з чоловіком вирішили прописати у нього в  трикімнатній квартирі, але його батьки виявилися проти, категорично! Мовляв, потім виникнуть проблеми з продажем квартири і все таке. Хоча вони ще самі не знають, будуть продавати квартиру або самі в ній жити, кои в селі важко стане. Та добре, грець з ними, пропишемо у моєї мами, вона сказала. що не проти.

Ми збираємося переїжджати у Вінницю, оскільки чоловік там працює і їздить щоденно за 60 кілометрів. Продавши мою квартиру і частину його квартири, ми могли б купити своє, але знову ж таки, батьки чоловіка не хочуть продавати, нібито поки що, вони ще вирішують, де їм жити на старість, хоча не перестають згадувати, що квартиру вони розділять порівну між чоловіком і його сестрою. А зараз, поки ми з маленькою дитиною, орендуйте, мовляв, квартиру, дітоньки, викручуйтеся самі. Нам залишається іпотека, на початковий внесок продати мою квартиру, а там переплата за 10 років майже вдвічі…

Словом, не знаємо, що робити. Я думала, що зазвичай батьки все віддають заради щастя дітей. А виявилося, деякі тільки кричати про це можуть для картинки.

А взагалі, може я не права?

Ой, ще забула сказати, на нашому з Сашком весіллі мені свекруха в обличя сказала:

– Ти забрала у мене сина, не пробачу!

Як вам все це?..

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page