fbpx

Батьки на моє запрошення відреагували позитивно, на відміну від Марти. Вона просто в обличчі помінялася, як почула, що я запросив маму відсвяткувати ювілей у нашому просторому будинку, на який я горбатився в чужій країні багато років. – Хіба на терасі посидимо трішки. Але ночувати ви в нас не будете!

Батьки на моє запрошення відреагували позитивно, на відміну від Марти. Вона просто в обличчі помінялася, як почула, що я запросив маму відсвяткувати ювілей у нашому просторому будинку, на який я горбатився в чужій країні багато років. – Хіба на терасі посидимо трішки. Але ночувати ви в нас не будете!

Мені завжди здавалося, що Марта – це мій найкращий вибір. Мені було 22, коли я її зустрів, і саме вона здавалася мені просто жінкою мрії. Не заперечую, на вигляд Марта була ідеальною жінкою. Блондинка, висока, довгонога, з блакитними очима. У підлітковому віці я саме про таку і мріяв. А ще й дивовижна усмішка з ідеальними зубами. Що тут сказати?

З весіллям я не тягнув. За чотири місяці побачення вирішив, що зроблю її своєю дружиною. А то мало, вкраде ще хтось. А такі красуні довго у дівках не затримуються, я вам скажу. Зіграли, значить, ми весілля, винайняли квартиру, щоб жити разом сім’єю і почали потихеньку збирати гроші на свій будинок. Але хіба багато збереш, коли житло орендуєш, та й зарплата в нашій країні така, що хоч плач. Загалом через три роки такого життя я вирішив їхати за кордон, Марта залишилася на орендованій квартирі.

Тяжко нам було прощатися ось так, довго не бачитися один з одним, але іншого виходу не було. Жити все життя у “дядька” – сумнівне задоволення. Перший рік я заробив дуже гарну суму- ми купили шматок землі неподалік міста, почали будувати будинок. Коли вже будинок був готовий, Марта відразу переїхала туди. Здавалося, ось закінчимо косметичний ремонт, і я повернуся додому. Але тут виникли інші потреби — потрібна автівка, у нас двоє дітей, які хочуть навчатися за кордоном. Без хорошої зарплати я просто не потягнув би це все. Загалом вийшло так, що майже 20 років я провів на заробітках, заробляючи то на будинок, то на дітей, то на якісь “хотілки” Марти.

Нарешті через 20 років я з кінцями повернувся додому, започаткував свій бізнес. Але відразу помітив, що з дружиною щось не те. Ні, я нічого не скажу, поки мене не було, багато робіт у будинку Марта робила і контролювала. Без її чуйного супроводу навряд чи щось було. Але така ситуація. У мами моєї ювілей, ось я запросив батьків до нас, щоб у нас у великому, затишному будинку відсвяткувати цей день. Ще коли я сказав про це дружині, на її обличчі промайнуло невдоволення. Я ж не думав, що воно буде таким. Та й що тут такого запросити батьків до свого дому?

Загалом батьки приїхали, а Марта просто не пустила їх всередину. Щось почала вигадувати різні причини. Зрештою сіли їсти на терасі перед будинком за столом. Мало того, що мамі та батькові було неприємне таке ставлення, ніби вони чужі люди, так ще й Марта підкинула олії у вогонь, сказавши, що ночувати вони у нас не будуть. Місця немає. Серйозно? У будинку повно кімнат та немає місця? Незабаром у нас із дружиною буде дуже серйозна розмова. Такого ставлення до мене та моїх батьків я не потерплю.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page