Батьки не задоволені моєю родиною і братовою, оскільки ми їх не забираємо до себе жити, але у нас з братом є на це причини, і вони приховані у самих батьках.
Тато з мамою мешкають недалеко від Харкова. у них свій будинок.
З нашого з братом Романом дитинства мама чомусь завжди вважала, що ми з братом маємо робити так, як вона сказала. Батька взагалі мало цікавили наші справи, він, коли повертався з роботи, весь вечір просиджував перед телевізором або читав газету.
Навіть коли я підросла, мама ніколи не питала, чи подобається мені одяг, який вона купувала чи ні, купувалися для мене завжди, на її думку, практичні речі. Її ніколи не цікавила моя думка і мої інтереси.
Роман молодший за мене на 4 роки і з ним взагалі ніхто не церемонився. Батьки вважали, що ми одягнені та ситі, і цього достатньо.
Ми ніколи не мали такого спілкування з татом і мамою, як в інших сім’ях. Коли я іноді приходила до подруги Олі, вони разом обідали, обговорювали сімейні справи, діти розповідали про свої тривого і радощі. Завжди за стіл запрошували і мене, розпитували, як справи, як навчання. що мені подобається.
Вдома у нас навіть святкових спільних вечерь не було, що там говорити. Я завжди мріяла, що коли матиму свою сім’ю, то у мене буде все по-іншому. Так і вийшло, у мене чудова родина, прекрасний чоловік, син і донечка.
Зате з братом ми були дуже дружні. Я завжди допомогала Ромі з уроками, а якщо він мав проблеми в школі, ми ніколи не говорили батькам про них батькам, самі все вирішували.
Зараз у нас із братом уже свої сім’ї, але ми, як і раніше, спілкуємося. Навіть гроші одне одному позичаємо за необхідності, щоб не звертатися до банків і…батьків. У вихідні виїжджаємо на природу, бо живемо недалеко одне від одного, під Києвом,всі свята проводимо разом До батьків їздимо іноді по черзі, щоби щось допомогти або привезти щось необхідне.
Вони ображаються, що ми мало приділяємо їм уваги, не привозимо на канікули дітей. Нами, як вони кажуть займатися, вони не мали часу, а ось вже з онуками вони більше проводитимуть час. Але для мене вони як чужі люди, і я не можу з цим нічого вдіяти.
Не увляю, як би ми ужилися під одним дахом, якби ми їх забрали. Та не ужилися б. У Романа аналогічне розуміння.
Можливо, що я не права, але не можу нічого з собою вдіяти, брат мене розуміє.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
