Історія ця сталася в 60-х роках. Моя сестра Наталя дружила з Іваном, дуже скромним, спокійним хлопцем, який жив без батька. Майже рік зустрічалися вони, і справа навіть йшла до весілля. Одного разу до нас приїхав друг батька Віктор з сином Олексієм, який тільки що відслужив в армії. За матеріалами
Дядя Вітя рік тому похoвав дружину, недавно видав дочку заміж. Скаржився батькові, що будинок порожній без жіночих рук. Ось було б добре приєднатися, одруживши діточок. Після від’їзду Олексій буквально закидав сестру листами, кілька разів приїжджав. Наталя не відповідала взаємністю, так як любила Івана, але Олексій був наполегливий і до того ж гарний, освічений, працював у великій організації бухгалтером.
Тут батьки почали вмовляти Наталю, адже сільський Іван був трактористом, на його шиї були стара бабуся і мати. Тато хотів догодити товаришеві, а мама говорила, мовляв, навіщо залишатися в селі, а якщо вийде за свого хлопця, треба буде догоджати двом свекрухам.
Сестричка плакала, мовчала. І, врешті-решт, дала згоду. Раніше адже діти слухалися батьків, не сміли їм перечити. Зіграли гучне весілля. Наталя поїхала далеко, я дуже сумувала за нею, тому щоліта вони забирали мене на канікули. Через два роки у них народився син, але через два місяці він пішов з життя. Наталя написала татові, що хоче повернутися додому, але мама була проти. «Яка ганьба, – говорила вона, – розлучена, зганьбиш нас». Сестра змирилася, потім вона народила хлопчика, але свекор захворів.
Бачачи, що у молодих щось не так, просив її не кидати їх, говорив, що полюбив її, як рідну дочку. Через півроку Віктора не стало.
Час швидкоплинний. Синочок виріс, вступив на навчання. Сестра з чоловіком відвідували нас дуже рідко, він одну її не відпускав. Виявляється, весь час ревнував її. На людях завжди був дуже добрий, але вдома був грубим і деспотичним. Вже коли я подорослішала, Наталя розповідала, що вдома він її принижував. Твердив, що нібито витягнув з нашої діри, що вона без освіти, але не бив. Сестра терпіла заради синочка.
Іван ж через чотири роки одружився, але став випивати. На даний момент зрідка відвідує рідне село, бачу його, і він завжди говорить, що нікого ніколи так не любив, як сестру.
Уже років п’ять, як пішов з життя Олексій, він часто пив. Племінник вивчився. Сестра живе одна. Колишній хлопець уже сивий, у нього троє дітей, їздив до Наталі, пропонував зійтися. На що та була категорично проти, у них у кожного своя сім’я. І що скаже вона синові? Це була любов, яку вони не змогли вберегти?
Нехай залишиться все як є. Адже не даремно говорить прислів’я: «Не з лиця воду пити». Гарний, привабливий зовні, а всередині жорcтокий. Не завжди це вчасно розгледиш в людині. Сестра зараз вже літня жінка, бабуся. І до сих пір шкодує про свій вчинок, що пішла на поводу у батьків.
Коли моя донька сказала, що любить хлопця, і він хоче зробити, їй пропозицію, я не стала їй суперечити, адже це її вибір. А моя сестра все життя була нещасна, жила з нелюбом, приховуючи все це від людей, від родичів.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
