До 13 років я була єдиною дитиною. Батьки зі мною возилися, балували. Але, зізнаюся, бабусю з дідусем я любила більше. Обожнювала проводити літо у них. Вони жили в місті біля моря, і на канікулах я завжди у них гостювала.
І ось, коли мені було 13 років, мама чекала дитину. І з самого моменту, як вона оголосила про це всій рідні, з нею стали носитися.
Таке відчуття, що я стала порожнім місцем, а вся увага приділяли моєму ще не народженому братові. Якраз почалися літні канікули, і бабуся з дідусем покликали мене до себе. Мама була тільки рада.
Вона була поглинена цим всім. Як з глузду з’їхала. Ходила на всякі курси і все таке. Я теж була рада виїхати.
Квартира у нас була невелика. Я розуміла, що коли появиться дитина, мені доведеться несолодко. Бабуся теж це розуміла. Вона сіла, поговорила зі мною, як з дорослою і запропонувала жити у них з дідусем. Я погодилась.
Мама з татом мене відпустили. Здається, вони тільки пораділи, що позбудуться мене, проблемного підлітка.
Прожила я з бабусею і дідусем чотири роки. Потім в цьому ж місті вступила до інституту. В цей час дідусь став сильно хворіти. Я допомагала бабусі, як могла. Доглядала за ним, ледве встигала здавати сесії.
Просто не могла залишити їх в біді. Коли дідуся не стало, бабусі було дуже важко. Вони сорок років прожили душа в душу. Я не відходила від неї ні на крок. Няньчилася з нею, як з маленькою дитиною. Забула на особисте життя. Дуже хотілося їй допомогти.
Через кілька років бабуся теж захворіла. Батьки про це знали, але ніяк не допомагали, тільки жаліли по телефону. Я постійно йшла з роботи раніше, доглядала за нею, наймала доглядальниць.
Грошей ледь вистачало. Коли бабусі не стало, з’ясувалося, що квартиру вона заповіла мені. І ось тоді батьки згадали про моє існування! Почали качати права і говорити, що ця квартира моя і мого брата навпіл.
Що він теж спадкоємець, а якщо я відмовлюся її продати і розділити гроші, вони будуть вирішувати питання через суд. Брат якраз закінчує школу, вони хочуть забезпечити його житлом.
Загалом, квартиру я переоформила за заповітом. Тепер мама, тато і брат зі мною не спілкуються. Але тітка (мамина сестра) по секрету мені сказала, що вони збираються наймати адвоката.
Мені просто плакати хочеться від такої несправедливості. Я пів життя доглядала за бабусею і дідусем. Я заслужила від них таку подяку. І продавати квартиру я не хочу, це мій дім.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
