Після весілля ми з чоловіком вирішили, що спочатку поживемо в орендованій квартирі. Більше 5 років ми збирали на власне житло.
Більше 5 років я уявляла, якою буде наша перша покупка квартири. Простора 2-кімнатна фортеця з великою кухнею, затишною вітальнею, спальнею та світлою ванною кімнатою. Дитяча мрія!
Мрія, якій не судилося здійснитись… Справа в тому, що в нашій родині працює тільки Роман. Отже, він і відкладає гроші на покупку.
Нещодавно я дізналася, що він збирається купувати однокімнатну квартиру. Але не для нас, а для мами, яка втратила житло через російське вторгнення. Жила свекруха на околиці Чернігова.
Я просто я очманіла!
Спершу я мовчала, але Роман взагалі нічого не збирався мені розповідати. Мабуть, тягнув до останнього. Але я бачу, що йому постійно дзвонять якісь невідомі номери. Та й до свекрухи він почав навідуватися частіше, ніж зазвичай. А днями я побачила його історію у браузері: там ціла добірка сайтів з нерухомістю та варіанти з 1-кімнатними квартирами! Чому все це відбувається за моєю спиною?
Я не витримала і запитала його, чи він нічого не хоче мені розповісти. Роман зізнався одразу й чесно.
– Тяжко мамі дуже, зрозумій, тулиця в двоюрідної сестри. Однієї пенсії їй не вистачає, тож я вирішив, що буде просто чудово, якщо вона зможе отримати власну маленьку квартиру. А потім ця ж квартира дістанеться нашій дитині. Хіба це не чудовий план? – наївно спитав мене чоловік. – А ми ще в нашій зйомній поживемо якийсь час, підкопимо знову на дво- а то й трикімнатну квартиру.
Ні, план, звичайно, просто чудовий! Щоправда, чому я дізнаюся про все останньою? Ситуація настільки мене розізлила, що я вирішила поспілкуватися зі своєю свекрухою на цю тему.
Подзвонила Марії Павлівні і запросила до нас у гості. Мама чоловіка з радістю прийняла моє запрошення і прийшла того ж вечора.
Але її радість в очах швидко зникла, коли вона побачила мене. Ось уже не знаю, мабуть, на мене відразу було написано, що я думаю з усього цього.
– Маріє Павлівно, вибачте мені, будь ласка. Але ви випадково не знаєте, чому мій чоловік вирішив купити вам квартиру замість того, щоб придбати для нашої родини велике 2-кімнатне житло?
Свекруха змінилася в лиці:
– Доню, я ні про що його не просила! Це виключно його рішення, слово честі. Я розумію твоє обурення, але давай на чистоту. Ти не вклала ні копійки в квартиру, яку називатимеш своєю. Хіба це чесно? Роман працює за трьох, щоб ти була щаслива.
А ти смієш його судити? Вчинок мого сина говорить про його шляхетність і любов до мене, адже я опинилася справді в непростій ситуації. Тим більше, я абсолютно не претендую на цю квартиру, яку вирішив купити для мене син. Коли у вас з’явиться дитина, вона дістанеться їй. Це ж, навпаки, чудово!
Слова свекрухи звучали досить переконливо. Але мені було дуже прикро. Адже Рома наполягав, щоб я не працювала і сиділа вдома.
Я всю себе віддавала, щоби зробити нашу квартиру затишною. Планувала, як виглядатиме наше власне житло. Хотіла зробити все, щоби нам було комфортно. А тепер виходить, що я не маю до цього жодного відношення і ще багато років з тією ситуацією, яка склалася в Україні, мушу жити на орендваній хаті?
Найбільше мене зачіпає й бентежить те, що чоловік загалом зі мною не порадився! Просто поставив перед фактом, коли я спитала його.
Мені прикро, тому що довелося мало не шпигувати, щоб з’ясувати, що відбувається. Тепер я навіть думаю, що, може, мені час піти на роботу? Стану самостійнішою, якщо мені пред’являють такі претензії! Або навіть варто поїхати за кордон до подруг, які вже там влаштувалися, і попрацювати там?
А Рома нехай тут мамі чудові умови для життя створює… Як правильно зробити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
