fbpx
Breaking News
Любу діагноз навіть не здивував. Можливо… вона навіть чекала його. Все, що з нею останнім часом відбувалося, той вихор, що ніс її… Щось мало стати «стоп-краном». В її хаос і намагалися проникнути спокійні стосунки, надійні. Але вона їх сама відкинула як нудні. І понеслася далі. І ось – пyxлинa.
Ангеліна і зізналася йому, що дитину чекає від іншого. Санька це не зупинило, любов його НЕ зникла, він знову запропонував вийти за нього заміж, а секрет їх зберегти, щоб записати дитину без всяких пересудів і бабських пліток відразу на себе. Навіть батьки Ангеліни повірили, що дитя від Олександра
Дужe сильна молитва до Небесної Цариці за здоров’я дитини: моліться, і ви обов’язково будете почуті!
Коли неочікувані гості на порозі, я готую піцу за мегашвидким рецептом. Ніхто й не вірить, що я сама цю смакоту приготувала. Спробуйте і ви, це дуже смачно!
Приходжу на днях з роботи, а моя 10-ти літня донька пригощає мене цією смакотою, яку сама й приготувала. Мамочки дівчаток мене зрозуміють: моєму захвату не було меж. Це нереально смачно!(рецепт)
життєві історії
Біля під’їзду нашого будинку на мене чекав чоловік, одягнутий у лахміття, неголений, брудний. Від нього несло сечею і спиртом. Він тримав у руці знімок мене маленької. Ми не бачилися 20 років. Я впізнала батька.

20 років тому, коли мені було 5, мій тато пішов від нас. Але зраджував батько маму, як вона мені розповідала, майже з самого початку, невдовзі після одруження.

Вона терпіла, бо я була маленька, квартиру знімали, мама не працювала.

Він звільнив від себе маму, а заодно і мене, сам: пішов до багатшої  жінки у прийми.

Батьки розлучилися.

Мамі тоді було важко, довелося швидко шукати роботу, щоб протриматися. Мізерні аліменти, що їх платив на мене тато, забезпечити життя у великому місті не могли. Та ми вистояли, справилися.

Коли мені стало 8, мама вийшла заміж і досі щаслива з моїм вітчимом, в них народився мій брат Сашко.

Я виросла, вийшла заміж.

Що ми чули за ці роки про батька? Не багато.

З тією жінкою вони прожили зовсім мало і розбіглися теж.

Він намагався повернутися до нас, кликав переїхати у його вже власну квартиру, яку йому допомогли купити його батьки. Але мама його не пробачила і відмовилася.

Потім хтось із спільних знайомих розповів мамі, що батько оженився на якійсь молодиці з дочкою і в них народилася ще дівчинка. З нами, зі мною, він контакту не намагався більше налагодити.

Через кілька років ми таким самим чином дізналися, що татова дружина покинула його, лишивши на вулиці: забрала і квартиру, і все майно.

«По заслугам», – тільки і сказала тоді мама…

Я не переймалася його подальшою долею: навіщо мені ця людина, якщо я їй ніколи не була потрібною?

Навіть не цікаво, якщо чесно, було, чи він хоч живий.

І ось… Повертаюся я вчора з роботи, підхожу до будинку.

Біля під’їзду на мене чекає чоловік, одягнутий у лахміття, неголений, брудний. Від нього несе сечею і спиртом. Він тримає у руці знімок мене маленької. Ми не бачилися 20 років. Я впізнала батька.

– Донечко, – заволав-закричав він, – не проганяй мене, бо я помру, не витримаю цього!..

– Привіт… тату, – відповіла-видавила, оговтавшись, я. – давай відійдемо он на ту лавку, поговоримо…

Ми присіли. Я примусила себе не кривитися від того смороду, що йшов від нього.

Батько розповів мені свою історію. Та що там за історія? Після того, як він пішов від нас, тільки те й робив, що котився нижче й нижче.

Ті події, коли молода дружина покинула його, забравши все і лишивши голим і босим, підкосили його. Тато і так любив до пляшки докластися, а тут і зовсім запив. Невдовзі його звільнили за пияцтво з роботи, а потім і працював тимчасово  лише то двірником, то сторожем.

Останні роки перейшов на збирання пляшок і картону зі сміттєвих баків… Жив у парках, на вокзалах, а зимою по пунктах обігріву.

І тільки оце було вирішив, що робити йому на цьому світі вже нічого, а тут, бачте, тиждень тому йому наснилася я… І він трактував це як знак з Неба, що це я його порятунок… Розшукав. Світ безхатьків багато, що може.

Що мені було робити?

Я подзвонила чоловікові, який мав забрати з дитсадка малого і відвідати з ним своїх батьків, що мешкають недалеко від нас. Я попросила його трохи затриматися там з малим, повечеряти в дідуся й бабусі. Сказала, що все поясню пізніше.

На порозі квартири я попрохала батька роздягнутися до білизни, а одяг скласти у пакет, який я одразу викинула.

Після того, як він прийняв ванну, я дала йому спортивний одяг чоловіка. Ми сіли і ще раз поговорили, батько плакав і просив прощення, казав, що життя більш ніж покарало його за все. Він дав слово не пити і у всьому слухатися свого «рятівника», тобто мене.

Ввечері Тимур познайомився з тестем, а наш син – з дідусем…

Мама, якій я сьогодні по телефону розповіла новину, не схвалює мою доброту, але я інакше не можу.

Не скажу, що маю до батька такі вже теплі почуття, але й вигнати його рука не підіймається, серце не дозволяє… Особливо, коли бачу, як з задоволенням граються дідусь і онук. А вони порозумілися на диво одразу. Чоловік, дякувати Богу, розуміє мене.

Єдине, що треба буде щось придумати з житлом для тата, бо постійно перебувати з нами у двокімнатній квартирі не є прийнятно.

І все ж, не дивлячись на турботи й клопіт, що виникли в нас з його появою, я, зовсім трохи, але рада всьому цьому…

Автор: Олена К.

Читайте також: СІНО БУЛО ТАКИМ М’ЯКИМ, ПАХЛО НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮ ВОДНОЧАС, ПАХЛО ЇХНІМ ЗАНАДТО ЮНИМ ЩАСТЯМ… ВОНИ ПОТІМ, ЧЕРЕЗ БАГАТО РОКІВ, НА ВЕЛИКІЙ ВІДСТАНІ ОДИН ВІД ОДНОГО, БУДУТЬ ЗГАДУВАТИ ТОЙ АРОМАТ, ЩО СПОВНЮВАВ ЇХ ЗАХОВАНІ ВІД ДОРОСЛИХ ХВИЛИНИ, А ПОКИ ЇМ БУЛО ПО 13-ТЬ І ВОНИ МАЙЖЕ КОЖНОГО ДНЯ ПРИХОДИЛИ НА СІНОВАЛ. І СІНОВАЛ БЕРІГ ЇХ ТАЄМНИЦЮ…

Related Post