fbpx
життєві історії
Благословенна країна, яка дала нам і нашим 6-м діткам прихисток, спокій і мирне небо. Ізраїль тепер – наш дім. На скільки? Невідомо. Але все одно дуже змінюється сприйняття Батьківщини. Архітектурні ряди  “хрущовок” у спальних районах, чи така рідна неуважність продавщиці Наталі із супермаркету “Сільпо” по сусідству. І ніяке Середземне море, пальми та цілорічні свіжі фрукти не в радість

Благословенна країна, яка дала нам і нашим 6-м діткам прихисток, спокій і мирне небо. Ми виїхали з Київщини у березні, коли все все відбувалося поруч і нам з вікон було видно чорне небо над Ірпінем.

Ізраїль тепер – наш дім. На скільки? Невідомо.

З переїздом дуже змінюється сприйняття Батьківщини, нашої найкращої в уілому світі України.

Людина після переїзду раптом шалено починає нудьгувати по всьому, що оточувало її раніше, чи то архітектурні ряди  “хрущовок” у спальних районах, чи така рідна неуважність продавщиці Наталі із супермаркету “Сільпо” по сусідству.

І ніяке Середземне море, пальми та цілорічні свіжі фрукти не в радість. Хоча дітям тут, звичайно, рай, а мене захоплюють порядок і безпека в цій країні. Враження, ніби Ізраїль дійсно поцілований Богом.

Тим не менш, до хорошого рівня життя, стабільної зарплати, прекрасного соціального страхування будь-яка людина звикає дуже швидко.

Навіть не знаю, чи наважимося переїхати назад до Києва, замислююся про це постійно. Зважаємо з чоловіком, думаємо, згадуємо про бузок і каштани, на даний момент схиляємося, що назад уже не повернемося.

На жаль.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.