Борис прийшов з роботи втомлений. Ірина як сиділа у кріслі в телефоні, так і не поворухнулася. – А що в нас є смачненького? Голодний, як вовк! – сказав він до дружини, і в той же час відкрив холодильник. Та окрім салату з травички, та відвареного і вже холодного м’яса, він нічого не знайшов. Ірина не була як перша дружина. – Я не кухарка. Ти бачив, з ким зв’язував своє життя.
Борис повернувся додому втомлений. Перед святами клієнти активно робили замовлення та вимагали від нього неможливого. У квартирі було тихо та порожньо, а його дівчина рилась у телефоні.
– Де ти був? — спитала Ірина.
– На роботі. Клієнтів багато, втомився.
Він зайшов на кухню і почав ритися по каструлях. Нічого не побачив доброго, крім салату з травички та дієтичного м’яса. Борщу б… Ірина не готувала нормальну їжу, бо стежила за фігурою. Та й взагалі, вона сказала, що в хатню робітницю не записувалася.
Борис сів вечеряти, але тут колишня дружина надіслала повідомлення, що дочка занедужала. Потрібні були деякі препарати. Він покинув усе і почав одягатися.
– І куди ти? – нервово заявила Іра.
– Василинка занедужала. Їм потрібна моя допомога.
– Нещодавно ж те саме було. Ти обманюєш мене?
– З дітьми, які відвідують дитячий садок таке часто трапляється, тобі цього не зрозуміти.
Як же Борису було важко кожного разу виправдовуватися. Ірина завжди обурювалася в такі моменти і робила з себе скривджену.
Вже за 15 хвилин він був у квартирі колишньої дружини. Уляна запропонувала йому чай, він не відмовлявся, адже так і не встиг повечеряти. Борис обійняв доньку і почав дивитися з нею мультфільми.
Ще рік тому вони мали звичайну родину. А потім щось спало йому в голову і він припустився помилки — проміняв дружину і дочку на хвилинну слабкість.
Починалося в них усе гаразд. Але, мабуть, побутові труднощі, стан доньки та фінансові проблеми дали тріщину. Борису доводилося працювати без вихідних, ось і дав слабинку. А потім з’явилась Ірина. Вона одразу ж закрутила йому голову. Він хотів про це забути і розірвати з нею зв’язок, проте добрі люди доповіли дружині.
Уляна не змогла пробачити та подала на розлучення. Так він і втратив найцінніше — свою сім’ю. Незважаючи на розрив, колишня дружина не обмежувала спілкування дочки та батька, адже між ними був дуже тісний зв’язок. Борис готовий був приїхати будь-коли, якщо їм потрібна була допомога.
Поки донька робила процедури, Борис розглядав колишню дружину. Вона стала іншою, такою красивою та квітучою. Мабуть, хтось у неї з’явився. Вони поклали доньку спати, а самі посідали на кухні. Уляна нагодувала ситно колишнього чоловіка та заварила його улюблений чай. Пам’ятала таки. Борис так скучив за нормальною домашньою їжею та теплою атмосферою. В ті моменти чоловік думав лише про те, як міг проміняти сім’ю на одну ніч. Не було йому виправдання.
Хоч було вже далеко за північ, Борис не хотів повертатися додому. Примхлива Ірина дратувала його, її постійні закиди й колючі слова виводили з себе. А тут йому було так добре та затишно. По-сімейному.
Борис вкотре глянув на Уляну . Йому так хотілося її притиснути до себе. Ні, його не щось більше цікавило, а душевне тепло. Він віддав би все на світі, щоб повернути дружину. У той момент чоловік почував себе хлопчиком на першому побаченні, який дуже хоче, але боїться поцілувати своє улюблене дівчисько.
Він наважився взяти Уляну за руку, але задзвонив телефон. То була Ірина.
– Гаразд, уже пізно. Мені настав час відпочивати, — сказала Уляна.
– Добре добраніч.
Уляна пішла в душ, а Борис вирішив залишитись. Коли вона вийшла, то дуже здивувалася.
– Василинка прокидалася, ось і лишився.
– Дякую, – усміхнулася Уляна.
Борис рвонув до колишньої дружини і сказав:
– Я хочу залишитися з вами.
– Навіщо це? Борисе, навіть не починай. Усі крапки над “і” вже давно розставлені.
– У тобі зараз каже образа. А я люблю тебе.
– Борисе, я навчилася жити без тебе. Іди! Інакше я більше ніколи не звернуся до тебе по допомогу.
Борис поїхав. Він відкрив квартиру і ліг у вітальні, щоб не розбудити Ірину. У нього до неї не залишилося жодних почуттів, він розумів, що настав час все закінчувати. Так, це буде некрасиво, але так жити – не варіант.
Коли вранці Борис повідомив Ірині про своє рішення, вона була не в собі. Дівчина не могла повірити, що він її кидає, таку гарну та молоду.
– Це все через неї. Ти завжди її кохав!
– А це не твоя справа.
Ірина пішла. Залишилося лише розтопити кригу серця колишньої дружини.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
