Брат відмовився приїхати до мене на весілля. А все через те, що в серці затаїлася образа, якій вже багато років. Останній раз я бачила Богдана, коли не стало нашого батька.
Коли мені було 19 років, я мала просто ідеальну сім’ю: мої батьки, я і брат. Брату було лише 20 років, коли він раптом вирішив одружитися. Мої батьки, звичайно, його від цього відмовляли. Він ще вчився і ніде не працював. Як би він утримував свою сім’ю?
Коли Богдан познайомив нас зі своєю дівчиною Аллою, вона дуже не сподобалася нам. Вона була якоюсь дуже хитрою. А брат дуже розлютився на нас за те, що ми відмовляли його від одруження. Але все-таки нам вдалося відмовити його від весілля. Весілля відклали на два роки.
Коли брат закінчив навчання, він зміг влаштуватися на роботу і відразу одружився зі своєю улюбленою Аллою.
Після цього вони стали жити в однокімнатній квартирі, яку Алла отримала у спадок від бабусі. В них все було добре. Але брат дуже рідко до нас заходив і дуже рідко телефонував.
А потім я мала вийти заміж. Звичайно, я запросила свого брата на весілля. А він влаштував через це велику “бурю”. Сказав, що йому забороняли одружуватися, а мені одразу ж дозволили. Звичайно, брат на моє весілля не прийшов і дуже мене цим засмутив.
Мої батьки іноді їздили в гості до брата. Але вони завжди заставали вдома лише Аллу. А потім виявилося, що Алла навіть нічого не говорила братові про те, що батьки до них приїжджали.
Так минуло два роки. Я вже встигла стати мамою. А брат, як і раніше, з нами не спілкувався.
А тоді він раптом приїхав до нас. Але приїхав не тому, що скучив за нашими батьками.
Виявляється, він просто хотів, щоби вони помінялися квартирами. Виявилося, що Алла при надії і їм буде тісно в однокімнатній квартирі, коли народиться їхня дитина. А у батьків була трикімнатна квартира. Ось Аллі і захотілося, щоб вони помінялися. Богдан та Алла хотіли переїхати жити до трикімнатної квартири, а мама та тато мали переїхати до їх однокімнатної квартири.
Але мама, звичайно ж, відмовилася мінятися квартирами, чим дуже розлютила і Богдана, і Аллу.
Коли народився у брата син, то Богдан та Алла навіть не пустили до нього наших батьків. Тож ми не бачилися цілих 5 років.
А потім не стало нашого тата. Брат приїхав, щоб з ним попрощатися.
Але після цього Богдан із нами знову не спілкується. На жаль…
Фото ілюстративне
