fbpx

Буде краще, якщо ти відвезеш Тимофія до бабусі. До того ж, вона його любить. А ми часу гаяти не будемо, і приведемо на світ своїх, загальних діток, – сказав одного дня Максим. Я навіть слухати цього не хотіла, тому й забрала сина і пішла світ за очі. Проходячи центральною вулицею міста, задзвонив мій телефон. Це була свекруха від першого чоловіка – Ольга Петрівна. – Зроби, як я тобі велю!

Буде краще, якщо ти відвезеш Тимофія до бабусі. До того ж, вона його любить. А ми часу гаяти не будемо, і приведемо на світ своїх, загальних діток, – сказав одного дня Максим. Я навіть слухати цього не хотіла, тому й забрала сина і пішла світ за очі. Проходячи центральною вулицею міста, задзвонив мій телефон. Це була свекруха від першого чоловіка – Ольга Петрівна. – Зроби, як я тобі велю!

Алла плакала від безвиході. Вона не знала, що робити далі. Чоловік взагалі перестав тримати себе в руках. Він погано ставився не лише до неї, а й до дитини. Ще й на склянку “оком кинув”…

З першим чоловіком вони почали зустрічатись у школі. Одразу після випуску відгуляли весілля. Тільки сімейному щастю не судилося довго тривати… Чоловіка в один день не стало…

Алла залишилася із сином одна, і ледь зводила кінці з кінцями на орендованій квартирі. Через рік вона зустрілася з Максимом. Він був галантним залицяльником, та й до дитини добре ставився. Жінка натішитися не могла, що так добре все складається, тож погодилася з’їхатися. Тоді й почалися проблеми.

Алла завжди захищала сина. Саме тому вони сперечалися з Максимом. А сьогодні він хильнув лишнього і поставив її перед вибором: або він, або ж маленький Тимофій.

– Віддай його бабці, та й годі. Адже вона його любить, а ми собі ще дітей на світ приведемо, – говорив Максим.

Алла не витримала таких слів у свій бік. Вона зібрала речі та пішла. Їй не було куди йти. Вона блукала вулицями з маленькою дитиною і шукала вихід. Раптом задзвонив телефон — то була колишня свекруха жінки.

Вони спілкувалися після відходу першого чоловіка. Бабуся почула, що Алла плаче, і почала про все розпитувати. Коли дізналася про все, попросила її приїхати.

– Доню, будеш жити у мене. Відмов не приймаю, – сказала Ольга Петрівна.

Минув рік. Маленький Тимофій ходить у садок, а його мати на роботу. Бабуся душі не чує в онуку і натішитися не може, що зважилася на такий крок.

Максим намагався повернути колишню дружину, але вона дала йому відсіч. Їй уже нічого не страшно – вона не одна.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page