fbpx
життєві історії
Була у мене бабуся Алевтина по батьківській лінії. Мама давно з татом розлучилася, треба сказати. 7 років тому батько полишив цей світ, а бабуся пережила його на два роки. Коли вона відчула, що і їй уже скоро до сина, вона переоформила по дарчій свою однокімнатну квартиру на мене. Цю квартиру я віддала під оренду, але чоловіку вирішила не говорити, що маю спадок. Гроші невеликі, 8 тисяч на місяць. Я не витрачаю даремно, мене так виховали: одні зимові чоботи, одні осінні

Була у мене бабуся Алевтина по батьківській лінії. Мама давно з татом розлучилася, треба сказати. 7 років тому батько полишив цей світ, а бабуся пережила його на два роки. Коли вона відчула, що і їй уже скоро до сина, вона переоформила по дарчій свою однокімнатну квартиру на мене, щоби з іншими родичами спадщину не ділити.

Адже саме я допомагала бабусі Алевтині, купувала продукти, відвідувала. Вона сама себе обслуговувала і не хотіла бути в тягар. Пішла тихо, уві сні.

Цю квартиру я віддала під оренду, але чоловіку вирішила не говорити, що маю спадок. Гроші невеликі, 8 тисяч на місяць, але я їх накопичувала, щоби були на чорний день. Ми живемо у квартирі чоловіка. Синові Денису 10 років. Бюджет у нас у всьому спільний, окрім цієї квартири.

Минулого року чоловік хотів купити машину, але грошей забракло, а свої орендні я не оприлюднила. В результаті, машину Віктор не купив. І ось зараз я забула прозвітувати в податковій і заплатити податок за минулий рік, і чоловік побачив повідомлення про недоїмку. Вийшов величезний конфлікт. Вже тиждень Вітя не розмовляє, навіть із сином мало спілкується.

Не розумію чому, це ж моя спадщина? Я ці гроші не маю нікуди вкладати. Але чоловік вважає, що я мусила всі гроші класти до сімейного бюджету.

Я ж так не вважаю, тим більше, що всі мої підробітки та премії йдуть у сім’ю. Я не витрачаю даремно, мене так виховали: одні зимові чоботи, одні осінні. Жодних надмірностей в одязі або в прикрасах немає. Гроші збираються на рахунку на квартиру для сина, на відпустку, так само у нас є незасвоєна ділянка у передмісті, хочемо дачку будувати.

Спочатку були крики віктора:”Як ти могла?”, тепер чоловік просто не розмовляє зі мною. Пропонувала варіант, що частину грошей дам на будівництво дачі, так сказав: «З’їж їх сама!».

І що тепер? Мовчить, і не знаю, коли «відійде». Але все-таки я вважаю, що він не правий. Своєю спадщиною кожен розпоряджається сам. Спадщина передається конкретній людині, а не всім разом.

Прошу вас висловити своє бачення цієї ситуації і, можливо щось порадите, як помиритися і зберегти родину, хто з нас правий?

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!