Матеріал відредагований журналістами сайту ibilingua.com
Я так довго мріяла про вагітність, і коли вона наступила, просто світилася від щастя. Та день народження кардинально змінив моє життя. Я втратила малюка і позбулася шансу народити іншого. В цей день моє життя ніби стало на паузу, я не жила, а просто існувала.
Чоловік в ці важкі для мене дні був в іншій країні і дізнавшись про те, що трапилося, він так і не приїхав, а я не хотіла бути тягарем для нього. У підсумку сама подала на розлучення, знаючи, що він просто мене буде жаліти.
Було складно усвідомлювати, що моє життя, толком не розпочавшись, закінчилося в один, цей злощасний день. Образи, злість і сльози переповнювали все моє нутро. Я зрозуміла, що ось в цей момент тільки диво зможе врятувати мене. Не пам’ятаю, звідки з’явилася ця думка, але я зрозуміла – у мене буде малюк, щоб мені це не коштувало.
І ось проходить рівно місяць і мені пропонують усиновити дитинку, від якої щойно відмовились батьки. Ось воно моє щастя. Тепер живу лише нею. Вона моє все, моє життя! Коли мені сумно і я іноді плачу, вона обіймає мене і цілує. Це відчуття не передати словами. Все-таки чудеса існують. Треба лише сильно вірити і просити Бога.
Вона мій ангел, який повернув мене до життя. Я знаю, що у мене немає шансів, але все-таки в глибині душі чекаю, що колись чоловік поврнеться до мене, образи пішли, а кохання залишилося.
Миру та добра усім!
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Якщо бажаєте читати більше цікавих матеріалів – підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням ibilingua.com
