Приїхала тітка чоловіка Тамара до нас в Київ, на огляд до певних спеціалістів. Не до матері чоловіка – своєї сестри, не до своєї дочки, яка живе з чоловіком в трикімнатній квартирі. Вона розташувалася у нас – в маленькій орендованій однокімнатній, де ми живемо з дитиною.
У 90-ті тітка Тамара Олексіївна вискочила заміж за місцевого, скажімо так, мецената. За до непристойності багатого і не порядного чоловіка. Десять років тому вільний спосіб життя чоловіка залишили тітку Тамару вдовою при грошах.
Жінка стала легкою здобиччю для бідних родичів, що шуліками налетіли на спадщину чоловікової тітоньки.
Її чоловік при житті мав славу знатного скнари і родичам не допомагав. Дочка тітки від першого шлюбу, Вікторія, розповіла мамі байку про необхідність дорогого лікування, щоб народити дитину. І допомогло ж – вже через півроку Віка няньчила пузатого доношенного карапуза.
Мати чоловіка випросила у своєї сестри квартиру, під приводом браку коштів на лікування невідомої науці хвороби. Квартира була передана в користування сестрі чоловіка.
Були ще різні тітки і дядьки, двоюрідні і не дуже, навіть ті, хто п’ята вода на киселі, і ті примудрилися добре поживитися.
Тамара Олексіївна досить швидко залишилася без копійки грошей, а єдиа власність, яку вона примудрилася зберегти – заміський будинок. Там вона стала жити на правах покоївки і кухарки, здаючи власний будинок і живучи на оренду.
Як тільки у бідної жінки скінчилися гроші – про неї всі забули. Ніби й не було її. На сімейні свята злиденну жінку не звали, самі до неї не їздили.
Коли серйозно занедужала, тітка Тамара почала оббивати пороги тих, кому вона свого часу допомогла.
– Чого минуле ворушити? Допомогла і допомогла, і що з того? Сама нерозумна – стільки грошей на вітер пустити! – обговорювали родичі, відправляючи тітку Тамару додому.
Чоловікові про візит тітки повідомила моя свекруха. Вислухавши історію жінки, я відправила чоловіка на її пошуки. Чоловік спробував відлиняти, але я йому нагадала, що саме ця тітка оплатила йому навчання в університеті.
Чоловік привіз ридаючу жінку до нас. Вона не вірила, що хтось погодився їй допомогти, не вимагаючи натомість нічого.
Тамара Олексіївна розповіла, що ходила до дочки, а та не пустила її навіть на поріг:
– Чоловік не хоче жити з тобою в одній квартирі, пояснила вона матері.
А чоловік Віки не хотів жити з тещею тому, що йому як раз так таки тещиних грошей і не перепало, все осіло в кишенях Віки, яка не побажала поділитися з чоловіком. А образився чоловік чомусь не на дружину, а на тещу!
Після кількох днів спільного життя в нашій тісній комірчині, ми з чоловіком задумалися, що ж робити далі: вказати тітці чоловіка на двері рука не піднімалася, а місця всім не вистачало.
Тоді чоловік придумав геніальний план.
Вже через годину він розповів своїй матері «по-секрету» тітонькину таємницю:
– Так, уявляєш: вона заначку чоловіка в будинку знайшла, в доларах, 2 валізи! А зараз який курс? Ось, і я про що. І коштовностей купа. Спадкоємця достойного шукає, просила не розповідати про гроші. Навмисне без нічого в місто приїхала, щоб знайти того, хто про неї подбає, не вижене безгрошовою. Тому вона все і залишить. Ні, не треба її забирати! У нас житла свого немає, тітонька спадок залишить, куплю собі гарну квартиру. Навіть не думай їхати – тітка моя!
Ми з чоловіком переглянулися. Вже в цей же день в нашій квартирі відбулася епічна битва за тітоньку.
Свекруха з дочкою і двоюрідна сестра чоловіка ледь не побилися за право дати притулок і з почестями розмістити Тамару Олексіївну. Ми, про людське око, повідмовляли:
– Вона до вас приходила, ви її не впустили! Тітка живе з нами, це не обговорюється!
– Мамусю, я ж люблю тебе, і з онуком побудеш, давно його не бачила. Він радий буде. А що чоловік? Я йому так і заявила: мама буде жити з нами, а то розлучуся! – вмовляла Віка свою матір.
Тамара Олексіївна поїхала жити до своєї дочки. Останні дні свого життя тітка чоловіка була оточена турботою улюбленої дочки і внука. Вона залишилася в щасливому невіданні, щодо лицемірства цієї турботи.
Коли провели Тамару Олексіївну в кращий світ, двоюрідна сестра чоловіка в компанії моєї свекрухи перерили весь заміський будинок в пошуках вигаданого нами з чоловіком багатства.
Їздять вони туди щодня – простукують стіни, піднімають паркет і потрошать меблі. Вони все сподіваються знайти гроші, хоча варто було б пошукати совість…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
