fbpx
життєві історії
Був би Павло не при грошах, ніхто б на нього і не глянув, це я точно знаю. – Забирай сина і йди. Скоро в цьому домі нова господиня з’явиться. Чекай повідомлення в суд, на розлучення я вже подав, – сказав Павло. Я спершу розгубилася. У мене немає нікого з рідних, і працювати останнім часом не доводилось. – Залиш у себе Даньку на деякий час. Я знайду житло, і заберу! – Що ти за матір, раз сина хочеш позбутись!

Був би Павло не при грошах, ніхто б на нього і не глянув, це я точно знаю. – Забирай сина і йди. Скоро в цьому домі нова господиня з’явиться. Чекай повідомлення в суд, на розлучення я вже подав, – сказав Павло. Я спершу розгубилася. У мене немає нікого з рідних, і працювати останнім часом не доводилось. – Залиш у себе Даньку на деякий час. Я знайду житло, і заберу! – Що ти за матір, раз сина хочеш позбутись!

У мене був щасливий шлюб цілих сім років. У ньому з’явився синочок. Я в усьому і завжди підтримувала свого Павла. Але, напевно, не дарма кажуть, що гроші псують людей, а тим більше чоловіків. Вони зіпсували і мого чоловіка.

Як тільки Павло став на ноги і почав заробляти хороші гроші, відразу змінився по відношенню до мене. Я скільки не цікавилася, в чому справа – відповідь одна, що він зайнятий. А потім в один день прийшов і поставив мене перед фактом, щоб я забиралася з його будинку з сином. У нього нова дама серця і на розлучення він вже давно подав.

Я б боролася за своє щастя, але хіба є сенс, якщо Павло і на розлучення вже встиг подати. У мене немає взагалі родичів. Батьки давно пішли з життя, подруг немає – я всю себе віддавала сім’ї. Роботи теж немає, я не працювала останні роки. Що вже говорити про житло – все майно на чоловіка. Павло мені його не віддасть.

Але як мені з сином забиратися з дому. Куди мені йти? Якщо сама я б хоч щось знайшла, то дитину з собою тягти… Стала просити Павла, щоб Данька з ним пожив деякий час, поки я не знайду роботу і житло, не влаштуюсь десь. У відповідь він почав говорити мені, яка я мама, що дитини мені не жаль. Що я тільки прикидалась білою і пухнастою.

А я вважаю, що це він нікудишній батько, якщо ось так легко може вигнати сина на вулицю.

Що мені робити – не знаю. Куди мені податися з моїм сином. Знаю лише одне – ніколи жінці не можна розчинятися в сім’ї. Ніколи!

Треба розвиватися самій, а не надіятись, що чоловік всім забезпечить.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page