fbpx

Бувало, увечері чоловік хотів зробити мені сюрприз і готував пасту. Насправді це був ком злиплих макаронів з якоюсь неймовірною підливою, від запаху якої у нас, здавалося, відклеювалися шпалери. На квартиру, на жаль, цієї суми не вистачило. Я погодилася жити в будинку Рити Іванівни, подаровані кошти ми витратили на ремонт у її квартирі. Навіщо мені чоловік – домашній вихованець. Кілька днів тому вона сперечалася із сином, що він перед сном не ходив у душ

Я у своєму житті зробила дві величезні помилки. І перша з них – мій шлюб з Богданом. Спершу все починалося дуже добре. Були й прогулянки під місяцем, і цукерково-букетний період, пристрасть та кохання – все було.

Потім, коли ми почали придивлятися ближче одне до одного, я помітила, який у мене непристосований до життя кавалер. У тому плані, що він непристосований до дорослого життя. Готувати він не вмів від слова зовсім.

Бувало, увечері чоловік хотів зробити мені сюрприз і готував пасту. Насправді це був ком злиплих макаронів з якоюсь неймовірною підливою, від запаху якої у нас, здавалося, відклеювалися шпалери.

В інших життєвих питаннях також все було не дуже гладко. Ось ці «чоловічі» речі, знаєте: причепити поличку, полагодити розетку – все це не про нього. Він навіть не одразу впорався з протіканням на кухні, коли в нас був потоп. Довелося викликати майстра.

Вибачте, я розумію, що чоловік не повинен вміти робити все на світі, якщо є можливість покликати професіонала. Але осад – він є. Я просто понадіятися на нього у труднощах зовсім не можу.

На весілля мої батьки подарували нам непогану суму, яку дуже довго відкладали. На квартиру, на жаль, її не вистачило, і ми вирішили звернутися до якихось альтернативних варіантів. І то була моя друга помилка. Я погодилася жити в будинку свекрухи. А подаровані кошти ми витратили на ремонт у її квартирі.

Дві кімнати, чудовий свіжий ремонт, меблі та сучасна техніка. Тісно, але на що не підеш заради сім’ї. І спершу все було добре. Моя свекруха Рита Іванівна, знаєте, така ось типова літня пані з реклами якогось чаю: дивиться телевізор, постійно в’яже, носить окуляри на носі та багато посміхається.

А ще вона ставиться до свого єдиного сина як до п’ятирічної дитини. Готування, прання, прибирання – все це було на ньому, коли вони жили вдвох. Тепер же з’явилася я, і ці обов’язки лягли на мої досить тендітні плечі.

На жаль, я помітила ще одну зміну. Цього разу у чоловіка. Він із закоханого у мене молодого чоловіка перетворився на маминого синка. Тепер наші вечірні прогулянки перетворилися на сидіння перед телевізором. Утрьох.

Я навіть не говорю про те, що всі покупки одягу спершу проходили консультацію з мамою. І лише потім ухвалювалося рішення. Словом, я в цій родині, я була як п’яте колесо. Та й продовжую ним залишатися, що вже там.

Так, мій чоловік ходить на роботу та приносить гроші. Він не репетує на мене, жодного негативу. Я навіть кілька разів сама його провокувала, коли ми були наодинці. Ні, у цьому плані він, як і був, залишився дуже добрим, стриманим, уважним.

Але навіщо мені чоловік – домашній вихованець? Я хочу, щоб чоловік приймав рішення, дивився тільки на мене і ставився до мене як до жінки, а не до старої подруги. У житті ж мого Богдана головне – це мати. І я теж люблю своїх батьків, але все ж треба знати міру.

Ось тепер я розумію, що грошей мені ніхто не поверне. Все залишиться, як і раніше, і я, навіть подавши на розлучення, залишуся ні з чим. Знову винаймати квартиру буде складно, я б сказала, неприпустимо дорого в моєму випадку.

Але й у будинку свекрухи я жити далі вже не можу. Кілька днів тому вона сперечалася із сином, що він перед сном не ходив у душ, розумієте?!

І я не раз і не два спілкувалася з ним на цю тему. Богдан обіцяв змінитись і був згоден зі мною у всьому. Але це вище за його можливості. І совість не дозволить мені навіть з іншим чоловіком зустрічатися, виховання не те. Що робити, не розумію. Але робити щось треба, бо так далі котитися наше сімейне життя не може.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page