життєві історії
Вже який день я з дочкою не розмовляю. Ну вчудила так вчудила. Ми ці гроші збирали, щоб влітку поїхати на відпочинок в Карпати. І то ж треба було
Я знайшов гаманець в якому була пристойна сума, ще й в доларах. Признаюся, в мене було велике бажання забрати гроші собі, але я таки одумався і знайшов власника.
Я свого чоловіка вже більше чотирьох років, як бачу лише по відеозв’язку, як і наша донечка, але все це заради квартири, через яку Олег і подався на ті
Бабулі майже сімдесят років і замість того, щоб допомогти нам з житлом, вона купила собі автівку. Мені це в голові не вкладається. Мого чоловіка і його старшого брата
Ну дивно мені зі свахи, бо як ми обговорювали, де житимуть діти до весілля, то дійшли висновку, що скидаємось двома сім’ями і купуємо молодятам свій дах над головою.
Ой, знаєте як то те “чорне” крутить людьми в час посту… Я якось ніколи за таке не думала, лише допоки сама з тим не стикнулася. В мене тут
Мій чоловік важко працює, тому й посту не дотримується. Ось тому в тій маршрутці на нього, мабуть, і дивилися всі скоса. Ну треба ж було мені ті крильця
Мабуть, всі батьки хочуть, щоб їх діти були щасливі. Одного разу вони знайшли кохання всього свого життя, зіграли весілля і виняньчили нащадків. Деякі батьки сприймають це дуже серйозно.
Останній раз ми з Ігорем “зачепились” за сніданок. Чоловік хотів пюре з котлетами, а я йому подала звичайнісіньку яєчню. Але все це лише тому, що пообіцяла сину поїхати
Як тільки появились онуки, я переїхала жити до старшої дочки, щоб бути завжди “під рукою”. Я ростила своїх онуків, яких в мене п’ятеро. Але минулого року наймолодший вступив