fbpx
Головна

життєві історії

Я дочці так і сказала, що або він бере наше гарне родове прізвище “Лисенко”, або про долю в спадку нехай Ліля забуде, все сину залишу. Ну як я буду навіть перед сусідами виглядати, коли в мене по двору “собачки”-онуки бігати будуть? Ще й не особливо породисті, я вам скажу, бо зять там щось таке, з робочого люду. А дочка-собачка – ну за що мені оце все? Добре, чоловік на небесах шість років вже – він би не знаю, як би це сприйняв! Та я не змирюся, це вище моїх сил. Я як почула його прізвище – ледь зі стільця не впала
життєві історії 0
Я дочці так і сказала, що або він бере наше гарне родове прізвище “Лисенко”, або про долю в спадку нехай Ліля забуде, все сину залишу. Ну як я
Я точно не поїду до них той ремонт робити і чоловіку забороню, хоч він цим і займається. Треба – наймайте людей, майстрів і вперед! Ми самі зйомці живемо, збираємо на своє. А свекруха після 10 років італійських заробітків повернулася і приперла нам замість грошей гарбузів, картоплю і моркву з села, свекром і зовицею вирощені. А мені це нащо? Зберігати на балконі, щоб пропало? Та я все на базарі чи в магазин за копійки купляю. Місяць тому Зоя Богданівна повернулася. А в ці вихідні вони зі свекром приїхали до нас в гості
життєві історії 0
Ми з чоловіка познайомились, коли навчалися в обласному центрі в університеті. Сам Рома з села недалеко, я – з райцентру трохи подалі. Почали ми жити, почавши все з
В дощовий день я зрозуміла, що мої чоботи протікають. Іншого виходу не було. Потрібно було нові, тому я звернулася до чоловіка. – Максиме, невже ти не розумієш, що мені потрібні гроші? У мене порвалися чоботи. Я вже 4 роки ходжу в одному і тому ж. – Чоловік строго на мене подивився, дістав з кишені стос купюр, порахував і поклав назад. Згодом я таки дізналася причину його скупості. Найкращий друг Максима одягав свою дружину, як ляльку Барбі, а та в один момент – хвостом вильнула!
життєві історії 0
Коли я виходила заміж, то розуміла, що буду жити не на широку ногу. У Максима на той час будувалася хата і приходилось економити. Звісно, це було приємно, що
Я до останнього надіялася, що сваха буде сидіти з онучкою. До того ж, це не безкоштовно. Юля моя дві тисячі казала буде платити і продукти деякі купляти. Спершу сваха ніби й погодилася, але потім передумала. – Ну не гоже те, що жінка буде більше чоловіка заробляти. Ти ж маєш зрозуміти, що Андрія це “підкосить”. Він же чоловік, добувач. Сиди дома з дитиною, а якщо сильно хочеш, то шукай щось собі в інтернеті. Он, глянь, дочка Стефи, продає одяг і непогано заробляє. – Так, тільки десять тисяч це не сорок!
життєві історії 0
Я до останнього, як і дочка, надіялася, що сваха піде молодим на зустріч і буде сидіти з онучкою. До того ж, це не безкоштовно. Юля моя дві тисячі
Ми зятю на ювілей  подарували дорогущий робот пилосос, а ось свати – золотий ланцюжок. – Синок, квартира ця не твоя, тому даруємо подарунок з татом такий, щоб якщо щось, ти його забрав з собою. – І я і чоловік, стояли як вкопані. Десять років, як зять живе в нашій квартирі, але навіть шпалери, які його діти помалювали, змінити не може, бо його там не прописують. Недавно дочка прийшла до нас дуже розчарована. – Зробіть щось, бо Дмитро нас з дітьми покине. А ще, в нас плитка у ванній відлетіла!
життєві історії 0
Вчора дочка прийшла до нас і почала просити тата, щоб той прийшов і плитку, яка у ванній відлетіла, назад поставив, а ще їм би здалося в дитячій шпалери
Ми розписалися тиждень тому, гроші зберегли. Але вся сільська рідня – а там пів села – мої рідні, пів села – його, – сказали, що ми їм більше не рідня й можемо дорогу в село забути. Все тому, що ми багаті, живемо в місті, але не нагодували всіх родичів в шикарному міському ресторані, відмовилися платити за власне весілля, а вимагали гроші з батьків, в результаті скасували й саме весілля
життєві історії 0
Ми з чоловіком Костянтином з одного села, зустрічатися почали ще в старших класах школи. Тоді вже знали, що хочемо бути разом, що у нас справжнє кохання. Село ми
Свекруха вирішила свою квартиру переписати лише на молодшого сина, бо там невістка не така “прикра”, як я. Просто Лілі байдуже, на якій кухні приготовлені котлети, а мені ні. Я до цієї справи дуже делікатна, тому все, що приносила Ольга Степанівна, викидала у смітник. Те саме чекало і креми, які вона подарувала мені на ювілей. Я навіть своїй мамі боялась їх передарувати, а то мало чого. Після того, як мама Максима побачила їх в “чорному пакеті” і було прийнято рішення з цим спадком. Тільки до чого тут чоловік, хто його знає
життєві історії 0
Свекруха вирішила свою квартиру переписати лише на молодшого сина, бо там невістка не така “прикра”, як я. Просто Лілі байдуже, на якій кухні приготовлені котлети, а мені ні.
В нас поламалася пральна машина, а грошей не було. Ми домовилися з Артемом, що після двох концертів купимо нову техніку. Я намагалася добре відпрацювати ті дні, а вже опісля зайшла в магазин, щоб купити пральну машину. І ось я вже й опреділилася з маркою і подзвонила до чоловіка, щоб взяти гроші, а виявляється їх вже нема. Артем віддав все працівникам, заплатив борги і вклав все решта в розвиток. В цей момент то була остання крапля
життєві історії 0
Так сталося, що я і мій чоловік з однієї сфери. Артем продюсер, а я співачка, яка мріє про велику сцену. Спочатку все починалося чисто з робочих стосунків, але
Я вже й не знаю, як людям с селі в очі дивитися! Всі однокласниці і подружки моєї дочки вже діток в школу віддали, а моя пустоцвітом ходить, про сімʼю і дітей і думати не думає! Та й кому вона вже треба в 35 років? Я раджу їй вже хоч за Микиту йти, він звичайно на голову нижчий, хата маленька, та й жінка колишня з дітьми – на сусідньому подвірʼї, але хоч не сама би була моя Алевтинка. А казала мені баба, ще коли Аля народилася, що вона дивна буде. Вчитися у виші хотіла, але ми чоловіком відмовили – грошей таких у нас нема, та й навіщо воно для сільського життя?
життєві історії 0
Я людина проста, живу в селі на Волині, село у нас маленьке, далеко від міста, я всього лише кілька разів в житті туди їздила. Все моє життя –
Так, в нашій сім’ї з’явилися гроші, але я не за такого чоловіка виходила заміж, не такого я покохала. З кожним днем в мене все більше і більше думок про розлучення. Замість того, щоб активно провести вихідні з дружиною і синочком, мій Арсен проводить час зі снеками в руках лежачи на дивані. Я довго ставилась до нього з розумінням, але це ні в які рамки не входить. Дуже чекаю на ваші поради. Можливо, вам з боку краще буде розібратися в цій ситуації
життєві історії 0
Так, в нашій сім’ї з’явилися гроші, але я не за такого чоловіка виходила заміж, не такого я покохала. З кожним днем в мене все більше і більше думок

You cannot copy content of this page