життєві історії
Зараз мені вже за 50 років, і я дивлюся на світлину мами, коли їй було приблизно стільки ж. Нас важко було б назвати ровесницями. Цьому, звісно, є пояснення.
Мій син Михайло три роки тому одружився вдруге. Перша невістка Наталочка була дуже гарною дівчиною, нашою, сільською, хазяйновитою, вірною. Михайло вивіз її у місто, де сам купив собі
Живемо ми в селі в приватному будинку під одним дахом з батьками чоловіка. 5 місяців тому народився наш карапуз, наш з Ярославом первісток Назарчик. Взаємини зі свекрами у
Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною
Я думала, ми з Оленкою поїдемо однією автівкою, адже дорога далека, і до чого ці зайві витрати. Та подруга вирішила виїхати швидше, навіть не попередивши мене. А на
Моя подруга Христина постійно розводить мене на гроші. З Христиною ми товаришуємо з дитинства. У обох у нас вже свої сім’ї і ми обидвоє залишились жити в батьківській
Я переписала свою квартиру колишній невістці, маючи двох синів. Свого рішення я не поміняла навіть після того, як старший син приїхав до мене з Чехії і став показувати,
Саша просив не виходити на роботу, а займатися домом і дітьми. Я це й робила. Я буквально розчинилася в сім’ї. Я відростила довге волосся і не фарбувала його
Цілий день моя невістка в хаті прибирала. Я ж в той час з онуком няньчилася. Приготувавши вечерю я кажу до свого чоловіка, йди помийся, бо постіль чиста, будем
Живу я сама у селі з чоловіком. Хоч і виховали ми двох дітей сина Назара та дочку Наталку, та наші діти пішли жити окремо від нас. Дочка живе