fbpx
Оксана приходить з роботи дуже втомлена, я на це закриваю очі, та той рибний запах виводить мене з себе. Кажу їй недавно, коли вона лягла біля мене ввечері: “Та йди помийся, бо не продихаєш біля тебе!”, а вона мені відповідає: “Та я ж милась недавно!”. Я не знаю як маю тепер з Оксаною жити. Так було добре, коли вона в ресторані працювала. Вона вже не є тою жінкою, в яку я закохався
Скільки часу прошу свою жінку: “Оксано, та поміняй ти вже ту роботу!” А вона – ніяк. Свою кохану зустрів, коли був ще студентом. Я вчився в будівельному училищі.
Довгі роки я жив з дружиною Мариною, бо всі такі, бо “так треба”. Вона мене пиляла днями й ночами, я думав, що від цього стаю терплячішим, культурнішим і взагалі кращим. Але згодом щоденне оце клювання дістало. На той час у нас було вже дві доньки. Почалися конфлікти з дружиною, безсоння, одного разу просто опинився в стаціонарі. У лікарні потім почали насідати тесть із тещею, щоб квартиру мою, за яку кредит ще не сплачено, переписав на дружину
Довгі роки я жив з дружиною Мариною, бо всі такі, бо “так треба”. Вона мене пиляла днями й ночами, я думав, що від цього стаю терплячішим, культурнішим і
Минулої суботи наші друзі запросили нас всією родиною на День народження свого старшого сина, Едику виповнилося 9 років. Звичайно ми пішли, бо дружимо родинами. Гостей чекала прекрасна програма зі спортивним ухилом для величезної кількості запрошених дітей. Чудовий стіл та привітна атмосфера для дорослих. Все дуже продумано та чудово організовано. Якщо дитина не відлипала від тата протягом 5 секунд, підбігала няня і відводила дитину. І мені здавалося все нормальним. А дорогою додому моя мама дещо сказала
Минулої суботи наші друзі запросили нас всією родиною на День народження свого старшого сина, Едику виповнилося 9 років. Звичайно ми пішли, бо дружимо родинами. Гостей чекала прекрасна програма
Чоловік мій захищає Україну, але постійно наполягає, щоб я й діти якнайчастіше спілкувалися з його мамою Іриною Іванівною, щоб їй не так самотньо було і вона не так за нього переживала. Ну а як з нею нормально спілкуватися? Вадим просив, щоб завтра після церкви сходили, а я й не знаю, мені минулих вихідних з головою вистачило! Біля порога, побачивши нас, каже: – Мені вас частувати нема чим! Я встала, залишила з нею дітей, вийшла в магазин, купила зефір, цукерки, пиріжки, хороший сир, виноград. А залишки сиру і пакет із виноградом вирішила у холодильник прибрати, відкрила, а там! Салатик у кришталі, нарізка під плівкою, тортик, цукерки, червона рибка в тарталеточках
Чоловік мій захищає Україну, але постійно наполягає, щоб я й діти якнайчастіше спілкувалися з його мамою Іриною Іванівною, щоб їй не так самотньо було і вона не так
Ситуація у мене була безвихідною, тому я вчора спекла його улюблений тортик і пішла до рідного брата попросити грошей. Але його відповідь Гриші мене дуже розчарувала. Все ж таки заради дітей живемо і я не уявляю, як можна бути такою людиною, як мій брат? Він у нас у місті вважається заможною людиною. Відкрив свою справу, купив квартиру на два поверхи. Ніколи мій син такого не робитиме!
Ситуація у мене була безвихідною, тому я вчора спекла його улюблений тортик і пішла до рідного брата попросити грошей. Але його відповідь Гриші мене дуже розчарувала. Я не
В магазин я заходила вся в сльозах. Добре, що людей там не було. Я вирішила вилити продавчині свою душу. Віра мене вислухала, а потім сказала заспокоїтися, бо я сама свого сина так виховала. Але що я тепер маю робити. Василько татів синок. Він його таким зробив, а тепер, коли Петро на небесах, я пожинаю його плоди
Сьогодні в продуктовому магазині я просто підійшовши до каси, почала ридати. Коли продавець запитала в мене що трапилось? І чи можу я вам чимось допомогти, я відповіла що
Я буваю в рідному селі на Прикарпатті три рази на рік – на зимові свята, Великдень і влітку. Бабу Василину знаю з дитинства, років 10 вона не ходить, за нею доглядає сусідка і працівниця соцслужби, зрідка приїздить дочка. Коли сталося вторгнення, Галина прийшла у сльозах – син не відповідає третій день. І Василина в неділю пішла в церкву. Відтоді приходять звістки, різні
Я виросла у маленькому гірському селі на Прикарпатті. Але коли виросла, виїхала навчатися і жити в Київ. Вийшла заміж, народила двох діток. Працюємо з чоловіком Андрієм в Києві,
День знайомства з батьками Олега настав. Ми разом з татом увійшли до квартири, та я не встигла й роззутися, як він чкурнув розлючений на вулицю. На столі були наїдки – нас там чекали. Було так незручно. І лише дома я дізналася всю правду. Я тоді ще була маленька, і цієї історії не пам’ятала. Це надто важкий для мене вибір!
Несподівано п’єса Ромео і Джульєтта стала не просто п’єсою… Я вже майже 4 місяці зустрічаюся з одним хлопцем потайки від батька. Адже він завжди відкидав думку, що його
Довгих 9 років я працювала у Франції в готельному секторі, щоб назбирати гроші на квартиру. Приїхала у Чернівці і нарешті купила її, але не дітям. Що тут почалося! Я нічого не надсилала додому, крім рідкісних і недорогих подарунків. Чоловік після розлучення сплачував аліменти, а діти жили у бабусі. Тільки для себе!
Довгих 9 років я працювала у Франції в готельному секторі, щоб назбирати гроші на квартиру. Приїхала у Чернівці і нарешті купила її, але не дітям. Що тут почалося!
Ми з чоловіком мріяли виїхати поїхали до Канади і наше бажання здійснилося. Вдома у рідному райцентрі на Вінниччині залишилася з родиною моя сестра Люба, яка доглядала маму, а я їм регулярно висилала гроші. Ми вклали у цей переїзд все: продали квартиру, машину. Сестра почала натякати, що грошей їй не вистачає, продукти подорожчали. Та й ліки потрібні, словом, потрібно більше коштів. В принципі, слова вірні, але щось мене в них насторожило. Я взяла відпустку – і додому! Жодної нової речі у гардеробі. Хоч би блузочки чи тапочок! У холодильнику все найдешевше вода з колодязя, яку мама сама привозить на візку
Ми з чоловіком мріяли виїхати поїхали до Канади і наше бажання здійснилося. Вдома у рідному райцентрі на Вінниччині залишилася з родиною моя сестра Люба, яка доглядала маму, а

You cannot copy content of this page