fbpx
Головна

життєві історії

Я виховала Яринку одна. Чоловік коли йшов до іншої, сказав передати дочці, що пішов “в далеке плавання”, і не знати, коли повернеться. З того дня ми його не бачили і не чули. І ось зараз, коли я навчилась жити сама, Андрій зателефонував Ярині. – Я занедужав, а за мною нема кому й доглянути. – Ярина моя з добрим серцем, сама її такою виховала – привезла батька в наш будинок
життєві історії 0
З чоловіком ми познайомились будучи студентами. Вже після закінчення вузу вирішили побратись і переїхали жити до моєї мами, адже вона жила сама і тримала господарку. Сестра на той
Ті тижневі поїздки чоловіка мене насторожували і недарма! Петро завжди повертався трішки понурий. Я старалась поговорити, але він мовчав! Минув рік відколи чоловік пішов на іншу роботу. Одного вечора Петро все розповів. Сказав, що йде до іншої, теж Галі, бо покохав її. За наших дітей буде дбати. Я переступила через себе і поїхала до тої жінки, що забрала у дітей тата. Я ж не знала, чим все закінчиться
життєві історії 0
Ніколи не втрачайте надії! Наше життя наповнене різними подіями: як хорошими, так і недуже! Але ми завжди готові встати після упадку, щоб рухатись далі. Ця історія про мене,
В цей день ми з синочками так чекали на нього, і ось Іван заїжджає на подвір’я і виносить нам з автівки наляканого, чорного-пречорного, Кокер-спанієля. Ми відразу закохались в його розумні оченята. Навіть сьогодні, коли пишу вам цю історію, в мене сльози на очах, такою сильною любов’ю ми прикипіли до нього. В неділю, ближче обіду, чоловік мав відвести старшого сина до області на навчання. Ніхто й подумати не міг, що “вчудить” наш Чарлі!
життєві історії 0
Хочу з вами поділитись історією із нашого життя, а саме історією, про нашого вірного друга – собаку Чарлі. Ми з чоловіком побрались і жили в місті, та завжди
Наша щаслива родина не тішить матір чоловіка. Радість за щастя та благополуччя єдиного сина перемагала заздрість до мене, як до успішнішої в особистому житті жінки. Я зрозуміла, що хороших взаємин нема чого чекати, але тішило те, що житимемо ми окремо від мами чоловіка, у мене своя квартира. моя. Мама сказала, що так буде ще гірше, адже я не буду присутня при їхніх розмовах
життєві історії 0
Це може здатися дивним, але наша щаслива родина не тішить матір чоловіка. Радість за щастя та благополуччя єдиного сина перемагала заздрість до мене, як до успішнішої в особистому
Коли Віталик почав просити в мене гроші на телефон, сидячи на диванні з насінням, мій терпець увірвався. Я забрала сина, деякі речі і поїхала до мами. Та там мене чекав “сюрприз”. Мама навіть не дозволила поріг переступити. Так ми з сином і тою сумкою на сходовій і залишилися. – Як? Такого чоловіка золотого покинути? Як таке тільки в голову могло прийти. Я думала, що добре тебе виховала, а ти таке робиш?
життєві історії 0
Я довго закривала очі на чоловіка, але мій терпець увірвався. Шкода тільки, що мама мене не зрозуміла… Ми з Віталиком були разом шість років. Виховуємо чотирирічного сина. Я
Я сама з Волині. Росла в звичайній, люблячій, але досить бідній сім’ї. Я з чотирьох дітей, тому самі розумієте – ми не розкошували. Зараз я хочу подати на розлучення, але мій літній чоловік каже, що не витримає цього, що кохає і не може відпустити, що він без мене й сина не зможе. Я вийшла заміж за багатого, сидів на бурштині
життєві історії 0
Я сама з Волині. Росла в звичайній, люблячій, але досить бідній сім’ї. Я з чотирьох дітей, тому самі розумієте – ми не розкошували. Разом з тим ми з
Щоб купити автівку ми вирішили продати квартиру, яку свекруха подарувала нам на весілля. На решту грошей я планувала придбати все необхідне для дитинки, оскільки я при надії. Але виявилося, що подарунок був лише “на публіку”, щоб показати моїм батькам і гостям, яка багачка Ніна Олегівна. Квартира по документах на ній, і продавати її за ніякі гроші вона не буде. Ми ледь з чоловіком не розлучилися
життєві історії 0
Квартира, яку нам на весілля подарували батьки Андрія, чуть не довела нас до розлучення. Незважаючи на те, що ми з Андрієм давно зустрічаємось, а тепер ми вже чоловік
На вихідних всі діти були в нас на дачі. Я маю посаджений рядочок пізньої полунички. Після обіду взяла всіх онуків і пішли ми “попастися”. Звичайно, Дем’янчик ще зовсім маленький. Я йому сама збирала і давала по одній в ручку. Старші ж самі собі рвали. Невістка старша, як то побачила, то одразу ж “надулася”, бо я, бачте, меншого люблю і догоджаю, а її дітей вже не так
життєві історії 0
Ми з чоловіком вже пенсіонери. Виховали і поставили на ноги двох синів. Старший у нас Тарас, а менший – Богданчик. Тарас вже десять років одружений, а Богдан чотири
Коли я прийшов до мами за грошима, в неї був Сергій. Я ж думав, він знає всі “нюанси”, але як вияснилося – ні. Перше він висловив свою образу мамі. – У Володі немає сім’ї, дітей! Як ти могла зробити таку різницю? Мені ж більше квартира потрібна, в мене дружина, діти. – Коли мама пояснила, що ці гроші мої, а в неї вони просто були на “зберіганні”, Сергій приїхав до мене і став вимагати позичити все йому
життєві історії 0
Брат зі мною і батьками майже місяць не розмовляв, а всьому виною гроші. Мій старший брат вже вісім років, як одружений. Живуть вони з дітьми на орендованій квартирі,
Зазвичай ми сідаємо їсти всі разом. А тут свекруха почала “відставати”. Мій Дмитро поїв, і хоче йти мити тарілку, а свекруха підбігає і забирає в нього з рук. – Давай мені! Я з твоєї тарілки поїм. – Я відразу зрозуміла, що це так Тамара Василівна “шкодує” свого сина, щоб той часом не перетрудився, коли буде її мити. Дмитру ж це подобається, але ж я то розумію, що такими вчинками свекруха мені його “портить”
життєві історії 0
В нашій сім’ї склалась так ситуація, що вже більше року ми живемо з батьками чоловіка. Ми з обласного центру, спускатися в укриття ми не хотіли і прийняли рішення

You cannot copy content of this page