fbpx
Головна

життєві історії

Я досі люблю свою маму, всупереч усьому. Ми не розмовляли із мамою близько 12 років. Минулого тижня зустріла її сусідку Уляну, та сказала, що тата вже немає. Я помчала до мами. Стукаю, дзвоню у двері, стою, стою на ґанку. Двері мовчать зачинені, лиш фіранка смикнулася на кухонному вікні. Мамочко, відкрий
життєві історії 0
Я досі люблю свою маму, всупереч усьому. Ми не розмовляли із мамою близько 12 років. Чому? Просто вона виявилася такою людиною, яка не може піти проти свого виховання
Ця неприємна ситуація виникла зовсім недавно, на річниці нашого з чоловіком весілля. Анастасія Степанівна почула, як я в коридорі сказала Денису, щоб він спустився та допоміг своїй матері з речами. Розплакалася, викликала таксі і поїхала назад, до себе. Як тепер розрулити? Він при дітях на підвищених тонах почав мене критикувати. Сказав, що через свої принципи я образила його маму
життєві історії 0
Мій чоловік Денис – єдиний син у сім’ї. Я знала це ще до заміжжя і, чесно кажучи, досить сильно з цього приводу хвилювалася. Звісно, свої емоції я тримала
Двадцять три роки тому я поїхала працювати в Іспанію. Прибирала в родинах, доглядала літніх. А потім вийшла заміж за заможного старшого за мене на 17 років іспанця Хосе. Та я була щаслива, а потім успадкувала його будинок і деякі статки, бо мій чоловік не мав дітей. А тепер діти, які вивезли мою стареньку маму з небезпеки і самі не мають тепер житла, вимагають щоб я продала своє іспанське майно і гроші – їм. Маму, якій вже за 80, можна влаштувати в приватний будинок для літніх людей в Україні, я би змогла оплачувати
життєві історії 0
Двадцять три роки тому я поїхала працювати в Іспанію, подруга покликала. Прибирала в родинах, доглядала літніх. А потім вийшла заміж за заможного старшого за мене на 17 років
Зі свого боку я не тримала на Оксану зла за те, що вона мене забула і вирішила перша зателефонувати. З перших слів було зрозуміло, що розмова в нас не та, що була раніше. Я розказала, як ми справляємось з Даринкою, так назвали ми нашу донечку, які в неї успіхи, на що почула: “І тут тобі везе! Ну за що не візьмешся, всюди “зелене світло”. І чоловік на руках носить, і дитина радує”
життєві історії 0
Заздрість руйнує все навколо нас, вона закриває нам очі на красу цього світу. Ми з подругою товаришуємо ще зі школи. Знаємо одна одну як то кажуть з пів
Мені потрібно було позичити гроші, до зарплати було ще далеко, а на ліки не вистачало. Звичайно, відразу ж побігла до Віруні. Кажу “так і так”, виручи, допоможи. На що почула категоричну відповідь: “Марто, у нас ремонти, не проси – нема.” Забувся вже той час, коли я їй весільну сукню позичала. Та я образи не тримала. В неділю Віра забігла до мене похвалитися обновками. Я стіл накрила і стала припрошувати. Я ж не думала, що вона така
життєві історії 0
”Не дай Боже з діда пана!”, – так і моя бабуся колись казала! В житті кожен дає собі раду, як може! Комусь краще дається, комусь гірше! Але якось
Мене звати Катя, а мою колишню подругу – Леся. Скільки себе пам’ятаю – стільки й товаришували. Колись були інші ігри: “хованки “,”пекар”, “магазин”, “лікарня” та найкраща – це гра з ляльками. Та ми вже давно не діти. Останнє “спілкування” я не забуду ніколи. Наші діти навчаються в одному класі. Нас викликали на батьківські збори. Я просто не могла змовчати
життєві історії 0
У кожного своя правда і свій шлях широкий. Хочу розказати про дружбу, яка будувалась ще з дитинства, а зруйнувалась в одну мить. Мене звати Катя, а мою колишню
Щоразу, приходячи до матері в будинок, намагаючись навести лад, розкласти продукти в холодильник, вона чує купу вигуків, що підлога вимита не тією ганчіркою, а ковбасу вона поклала не на ту полицю. І так щоразу. Начебто все дрібниці і можна було б запам’ятати запам’ятати полицю, на якій повинна зберігатися ковбаса, але догодити мамі нереально
життєві історії 0
Катерина, доросла жінка, їй 42 роки. Батька не стало 5 років тому. Мамі 73 роки, живе у квартирі одна. Катя часто відвідує маму, приносить продукти, ліки, бігає на
Але ж ти не будеш сама все життя жити! Пожили окремо, відпочили та вистачить. Ігореві важко одному. Він сам мені розповідав, що йому незвично одному жити. А ти придумала, народила собі ляльку і носишся з нею! То в неї школа, то гімнастика. Виросте вона, нікуди не дінеться. Краще про чоловіка подумай! А то відведуть нормального чоловіка!
життєві історії 0
З моїм колишнім чоловіком ми прожили разом майже дев’ять років. За цей час у наших відносинах було й гарне та погане. Я не можу сказати, що мій колишній
Вчора ми з Марією подали заяву на розлучення. Кому розповісти – не повірять. Основною причиною розлучення стала квартира, «подарована» її батьками на наше весілля. Хоча подарунком це назвати складно
життєві історії 0
Вчора ми з Марією подали заяву на розлучення. Кому розповісти – не повірять. Основною причиною розлучення стала квартира, «подарована» її батьками на наше весілля. Хоча подарунком це назвати
З моменту народження третьої дитини, я увесь свій час присвятила її. Себе зовсім закинула. Щодня розписаний годинами: логопед, психолог, заняття. Щоденна робота з дитиною, безперервна реабілітація. І так усі 6 років її життя
життєві історії 0
Мене звати Тетяна, мені 45 буде. У мене чудовий чоловік та три доньки 18, 8 та 6 років. Молодша довго не розмовляла ( 4 майже). Які діагнози тільки

You cannot copy content of this page