життєві історії
Я рано вийшла заміж, народила сина і дочку і вже встигла розлучитися. Зараз у мене другий шлюб, щасливий, якби не одне «але»: чоловік хоче, щоб я народила ще
Недавно мій батько сказав, що ніколи мене не любив і шкодує, що я взагалі народилася. Привітайте, тридцятирічна «тітка» розплакалася на день народження. Моя мати народилася в селі. Ну
Я живу й працюю в Польщі вже багато років, вдома у Чернівцях буваю дуже рідко. Квартиру свою давно віддала сину, де він і живе з родиною, а дочці
Мені дуже важко через батька, який покинув нас двадцять років тому. Він ніколи не цікавився, як ми обходилися без нього. Тепер він раптом з’явився в моєму житті, сказавши,
Я переживаю кризу після дванадцяти років стосунків із Любомиром. Ми живемо поруч, як двоє чужих людей. Ми займаємося лише побутовими справами. Я відчуваю, що я не щаслива, але
Мій чоловік, правда, колишній, нещодавно зі щасливим обличчям повідомив мені, що після Великодня вони з новою дівчиною планують подати заяву до РАЦСу. Я ж прекрасно знаю справжню причину
Мій чоловік Дмитро з села на Полтавщині, я з райцентру, але ми з ним обоє навчалися в обласному центрі, там познайомилися, а коли закінчили виш, поїхали в Київ.
Я кохаю дружину свого брата-захисника. Я знаю це давно, відколи вони зустрілися 12 років тому. Але, звичайно, досі цього ніхто, крім мене самого, не знає і не здогадується.
Моїй долі не позаздриш. Просто розповім. Мені 45 років, маю троє дітей. Усі ці 20 років я жила наче в кошмарному сні, у ньому й залишаюся. За 20
Рік тому ми віддали нашу квартиру сину й невістці, які втратили свою квартиру під Києвом. Ми ж перебралися жити у приватний будинок до тещі, яка давно овдовіла. Ольга