Головна

життєві історії

Коли я повернулася додому, я зрозуміла, що Василь розмовляє по телефону. Я не хотіла йому заважати, тому стояла у коридорі, чекаючи, поки він завершить розмову. Проте від почутих слів моє серце забилося швидше. – Ні, Марусю, ми більше так продовжувати не можемо, – сказав він. Мої почуття насторожилися. Можливо, я не повинна була підслуховувати, але я не могла зупинитися. – Я знаю, що це складно, але ти мати моєї дитини, і ми повинні з цим зіткнутися, – додав він, і я відчула, ніби щось всередині увірвалося
життєві історії 0
Моє життя до цього випадку було досить організованим. Я була щаслива зі своїм чоловіком Василем, а дружба з Марусею додавала мені сил у важкі часи. Іноді я почувалася
Мам, тут така справа, що в Голландію і тато зі своєю Інною приїде, – сказав мені син. – Як тато? Який?, – щось почала бурмотіти я собі під ніс. – Мам, ти чого? У мене ж один тато, Максим, якщо ти забула його ім’я, – наголосив син. – Але ж в тебе ювілей – тридцять років. Я ж хотіла в такі моменти побути з тобою, з онуками, – вже не з таким ентузіазмом додала я. – Ну, тоді я не бачу проблеми. Ти в нас з Вікою зупинишся. Батькові і Інні я вже готель зарезервував. – Я була в подиві від почутого, бо знаю справжню причину їх поїздки
життєві історії 0
– Мам, тут така справа, що в Голландію і тато зі своєю Інною приїде, – сказав мені син і я на деякий час замовкла. – Як тато? Який?,
Доню, ти одна живеш в своєму будинку. Ну хто як не ти, прийме у себе та той тиждень тітку Анну? Так, вона прикра, як і всі люди в її віці. Але я впевнена, ти впораєшся, – сказала мені по телефону мама. Неділю тітка з нами не витримала і слава Богу, бо я б вже, мабуть, вся “тряслася” через нерви. Але що найгірше, тепер наша сім’я і “традиції” головна тема у всіх родичів. Тітка ж безсоромно у всіх гріхах винить мене
життєві історії 0
– Доню, ти одна живеш в своєму будинку. Ну хто як не ти, прийме у себе та той тиждень тітку Анну? Так, вона прикра, як і всі люди
Я вибрала Іспанію – це моя мрія: побачити Барселону, Мадрид, Валенсію. Я стільки книжок про них читала, наче дійсно ходила тими вулицями і роздивлялася чудернацьку будинки Гауді. Звичайно, шкода, що через обставини і роботу чоловіка ми не можемо поїхати разом, але чому я маю відмовлятися від свого подарунка на свій 30-річний ювілей? Рома мені обіцяв. Я поду і сама, а з Соломійкою побуде моя мама. Але тут втрутилася матуся Романа – їй приспичило новий холодильник. І Рома мені такий каже: – Зрозумій, кохана, я просто мушу допомогти батькам. Тим більше, що разом ми поїхати не можемо, а саму я тебе не хочу відпускати. Я тобі подарую свято в ресторані, друзів і рідних запросимо. Мене аж підкинуло!
життєві історії 0
Я вибрала Іспанію – це моя мрія: побачити Барселону, Мадрид, Валенсію. Я стільки книжок про них читала, наче дійсно ходила тими вулицями і роздивлялася чудернацьку будинки Гауді. Звичайно,
Перед тим, як вона приїжджала, мій чоловік Ігор змушував мене все вичищати, відмивати, натирати до блиску і ретельно продумувати, як накривати стіл для його маман. А коли вона являлася з ореолом слави навколо своєї персони, всю увагу вона переключала тільки на себе. І ось картина: вона грається з Василинкою, а всі навколо сидять і розчулюються, як все чудово. Так, вона привозила якісь книжки, іграшки і всі мали з вереском захоплення їй дякувати, і вона розповідала, як це все вона купила, де, на кільки дорого і так далі. Вона навіть сама себе називала «бабуся-свято»: приїхала, пограла і все, а всі сірі будні, проблеми і повсякденні турботи діставалися мені і моїй мамі. Ми з Василинкою поїхали на дачу. Причому я завжди справлялася сама, допомоги ні у кого не просила. І тут вона приїжджає до нас на 10 днів. І тут почався справжнісінький кінець світу. Перші дні три все нормально, а потім вона почала брати все у свої руки і командувати. З’ясувалося, що я все роблю не правильно, і дитина у мене дуже примхлива. Посуд мити я теж не вмію, і піжама у мене не правильна, і постільну не правильно стелю, і на горщик я Василинку не правильно саджаю, і нігті їй не стрижу, і чоловіка на роботу не правильно збираю. А ще я люстри я не мию
життєві історії 0
Я заміжня за Ігорем 5 років. Нашій донечці Василинці зараз три роки. І взаємини у нашій родині зайшли в глухий кут. І все – через маму чоловіка, яка
Дівчатка скучають, я теж плачу щодня, але що робити, не знаю. Чотири роки тому я розлучилися з Максимом і залишилися жити з двома дітьми з його батьками. Чоловік пішов до іншої жінки і у них вже є спільна дитина. І ось місяць тому мені свекруха ставить ультиматум: – Софіє, відмовляйся від аліментів, або – от двері і прошу на всі чотири сторони. Бо сіли всі моєму сину на шию, а йому тягни вас! І взагалі ти тут на пташиних правах лише з нашої доброти, діти тут не прописані. Вибач, але ти вже не не родина нашого сина, треба його було так любити, щоб йому ні до якої іншої не захотілося, а ти не змогла
життєві історії 0
Чотири роки тому я розлучилися з Максимом і залишилися жити з двома дітьми з його батьками. Чоловік пішов до іншої жінки і у них вже є спільна дитина.
В той час, коли мої подруги з дітьми ходять по кафе і відвідують розважальні центри з атракціонами, їздять і літають навіть на моря закордон, їдять червону рибку і таке інше, для моїх трьох дітей звична їжа – дешеві каші, супи з макаронами, які розварюються на всю каструлю, і запечений або варений гарбуз, бо навіть картопля не завжди є, де на неї грошей брати? Сосиски у нас на столі – це велике свято, а нормальні якісні мясо і риба – це взагалі подія, яка стається раз ан кілька місяців і діти її потім довго пам’ятають і чекають знову. Про якісь хороші десерти навіть мова не йде, дешеве печиво типу “Марія” – наше все, ну хіба ще якесь варення з хлібом. Ще я сухарики сама в духовці роблю, діти їх заміть чіпсів їдять, якщо присолити. Я заміжня мама трьох дітей. У мене дві дочки.9 і 8 років, і маленький синочок, якому 7 місяців. Останнім часом дуже важко спілкуватися з чоловіком. Він не працює, живемо на мої декретні і виплати по багатодітності. В місяць це разом 3 000 гривень. Чоловік ходить поїсти до мами, але мене з дітьми свекруха не годує
життєві історії 0
Так, в той час, коли мої подруги з дітьми ходять по кафе і відвідують розважальні центри з атракціонами, їздять і літають навіть на моря закордон, їдять червону рибку
Леоніде, давай спробуємо врятувати наш шлюб, – сказала я чужим для себе голосом. – Ми впораємося. Адже за шлюб треба боротися! – Леонід не відповів, тому я продовжила. – Ми можемо звернутися за допомогою до спеціалістів. У мене знайома ходить, я можу її запитати. – У мене є інша жінка, – просто сказав він. А потім той чемодан в який складалося все наше життя
життєві історії 0
Я змирилася з тим, що мій шлюб працює без особливого кохання. І все ж я була спантеличена, коли одного разу чоловік сказав, що в нього є ще хтось
Я випадково дізналася, що у мого чоловіка є жінка на стороні. Я не хотіла влаштовувати сцени чи сперечатися, тому що це все одно нічого б не змінило. Я вирішила діяти його ж методом. І “тицьнула” Руслана там, де йому було вкрай неприємно
життєві історії 0
Я випадково дізналася, що у мого чоловіка є жінка на стороні. Я не хотіла влаштовувати сцени чи сперечатися, тому що це все одно нічого б не змінило. Я
Хоч бери і свого Дмитра на шоу “Холостяк” записуй, чесне слово. Ну такий вже перебірливий син в мене. – Оксана готувати не вміє, а Оленка хоче на моїй шиї сидіти, ну а в Марти батьки якісь дивні, – каже він мені щоразу. Але я теж не вічна і мрію про онуків. Я догадуюсь, в чому таки криється причина його “холостякування”. І якщо це таки правда, то колишньому мало не покажеться
життєві історії 0
Хоч бери і свого Дмитра на шоу “Холостяк” записуй, чесне слово. Ну такий вже перебірливий син в мене. – Оксана готувати не вміє, а Оленка хоче на моїй

You cannot copy content of this page