Головна

життєві історії

Коли велика родина чоловіка вкотре мала зібратися в нас дома, я готувалася два дні. Страв було так багато, що вони не поміщалися на столі. Я була втомлена, але з іншого боку чекала похвали від свекрухи і загалом від всієї родини. Та замість похвали почула критику в свою сторону. – Галинко, ти вибачай, але деякі страви я навіть пробувати не буду, бо вигляд в них так собі. – Після Віри Гаврилівни своє “слово” взяли і інші, що сиділи за столом. Ось і відсвяткували ювілей чоловіка
життєві історії 0
Таких “господинь”, як ти, мені ще не доводилося бачити на власні очі! Хіба ж можна так зустрічати гостей? – сказала мені мама Вадима. Ще з дитинства я засвоїла
Я так Софії і сказала, що ти мачуха. Як ти могла роз’єднати в такий час батька і дитину?, – питала я у невістки. – Це наш з Іваном медовий місяць, а не табір для школярів. Невже не зрозуміло?, – відповідала мені зухвало невістка. В Софії такий вік, що вона всього хоче і я її розумію. Невістка, нова, правда обурюється, бо це ж сім’ї гроші йдуть в іншу сім’ю. Але вона знала, за кого заміж йшла
життєві історії 0
– Я так Софії і сказала, що ти мачуха. Як ти могла роз’єднати в такий час батька і дитину?, – питала я у невістки. – Це наш з
Мамо, я не буду їсти те, що ти мені приготувала!, – заявила Тетянка. Я ледь не стерпла, бо готувала ці котлети не просто за рецептом її улюбленої бабусі, а й з найвідбірнішого м’яска, яке сама й перемолола. Я дві години біля плити простояла, щоб нарешті “переплюнути” свекруху, але це мені так і не вдалось. А в неділю ми разом з Лідією Степанівно пройшлись по магазинах, де й відкрилась вся правда
життєві історії 0
– Мамо, я не буду їсти те, що ти мені приготувала!, – заявила Тетянка. Я ледь не стерпла, бо готувала ці котлети не просто за рецептом її улюбленої
Те, як поводиться з моїми дітьми свекруха, мене просто виводить з себе. Після останнього візиту в неї сина і дочки я не витримала і набрала її номер телефону. – Як мені тепер з цим боротися, Віро Іванівно? Я ж написала вам список правил та заборон. Ви хоч його читали, чи він при першій же нагоді опинився в смітнику? – Свекруха в слухавку лише хмикнула, що ще більше мене роздратувало. Тоді я вирішила використати серйозніші аргументи
життєві історії 0
Так, я злюся на свою свекруху, яка любить своїх онуків і часто з ними няньчиться. Але річ в тім, що вона не дотримується встановлених мною правил. Діти повертаються
– Такої нудної рідні, як ваша, Юлю, я зроду не бачила! І чому у тебе так мало друзів? Напевно, ти людина якась не така, не товариська і відлюдкувата, – сказала мені свекруха Інна Павлівна після нашого з Вадимом весілля. А вчора прийшла і сказала, що наші сини на її синочка геть не схожі і у неї виникають неоднозначні питання. Каже мені: – Виходь вже на роботу, бо я за аналіз ДНК зі своєї кишені платити не буду, це ти маєш нам довести, що хлопці – Вадимові! На це і витратиш свої перші гроші, як заробиш! Почула мене? Я сховалася у кімнаті. Від Вадиму захисту не дочекаєшся, матуся ж у всьому права. Мої голубці свекруха винесла собакам, сказала, що її син це їстоньки не буде, вона не дозволить. Коли ми з Вадимом вирішили одружитися, Інна Павлівна запитала: навіщо ви робите весілля, якщо ви все одно скоро розлучитеся?
життєві історії 0
Одружені ми з Вадимом 4 роки. У нас є вже 2 дітей, 2 хлопчики. Одному 3 роки, другому 3 місяці, тому я зараз в декреті, а чоловік забезпечує
Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з лікарні. – Ти ж знаєш, в нас троє дітей. Їх треба забрати зі школи, відвести на гуртки, зробити з ними домашнє. Ти ж можеш сама приїхати на маршрутці, чи не так? – Так, відповіла я дочці, хоча лікар коли останній раз приходив, то казав берегтись. Я не знала що робити, тому й подзвонила сину
життєві історії 0
– Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з лікарні. – Ти ж знаєш, в нас троє
Та скільки я можу робити вигляд, що все прекрасно, чудово і добре??? Я ж не хлопчик 20-річний в решті-решт! Мені, щоб всі розуміли, 43 роки. А проблема, власне, родичі моєї Марти і надмірна любов до них моєї коханої дружини. Дружині Марті 41. Нашому сину зараз 7 років. Живемо вже 9 років разом. Марта – адвокат. Більшість її родичів по іронії долі дуже люблять вляпуватися у різні неприємності і заглядати в чарочку. І більшість з них взагалі безвідповідальні. Вечір, 8 година, ми вечеряємо, обговорюємо свої справи. Тут дзвонять, щоб вона терміново їхала рятувати їх – ви вгадали! – з відділення поліції. О 5 ранку дзвонять, щоб допомогла їм вирішити проблеми через конфлікти після посиденьок під серйозні напої. І вона їде! Марта своїй мамі дозволяє час від часу без попередження приходити до нашої оселі, і мама вказує нам і мені зокрема, як треба жити. На першу вимогу свого татуся Марта дружина може кинути все – дитину, мене – і помчати, бо таточку потрібні нові капці о 9 вечора чи тепла піжама, чи терміново щось з аптеки
життєві історії 0
Та скільки я можу робити вигляд, що все прекрасно, чудово і добре??? Я ж не хлопчик 20-річний в решті-решт! Мені, щоб всі розуміли, 43 роки. А проблема, власне,
Уявляєш, Ярина синові казала, що він має продати свою спадщину, щоб узяти ще кредит та купити спільну трикімнатну квартиру. Добре, що син її не послухав, так залишився б зараз без нічого. Ну, гаразд, розлучись, дай жити спокійно, ні, все їй не так. Відразу після розлучення Ярина забрала свої речі і все, що змогла забрати з квартири, та переїхала до своєї матері. Тільки жити вони разом не змогли, характери в обох такі, що більше п’яти хвилин не можуть спілкуватися
життєві історії 0
– Ох, ну і “пощастило” тобі з невісткою. Як вона вважає, її чоловік має заробляти? Вона ж йому нічим не допомагає, а на одну зарплату хіба в наш
Ви не дивитесь як пара, Марто!, – повторювали мені мама, тато і навіть тітка Оля, яка ніколи не була заміжня і діток в неї немає. – Мирослав занадто молодий. Він не зможе тебе гідно забезпечити, – говорив тато. Я прислухалась до їх думок тому наступного разу на знайомство привела на вісім років старшого за себе Руслана. – Як в нього дитина від першого шлюбу? Ще чого, Марто, ти ще чужих дітей не няньчила!
життєві історії 0
– Ви не дивитесь як пара, Марто!, – повторювали мені мама, тато і навіть тітка Оля, яка ніколи не була заміжня і діток в неї немає. – Мирослав
Єво, ти знову говориш небилиці. Я ситий тобою, мені не подобаються такі побачення. Все, не говори нічого!, – міг сказати мені Михайло. А я ще після цього вибачалась, бо думала, що це я щось не так роблю, раз він мені таке каже. А вже наступного дня він поводився, наче нічого і не відбувалося  вчора
життєві історії 0
Я була нещаслива у стосунках. Мені часто здавалося, що мені доводиться йти на більше компромісів, ніж мені було б комфортно, і це тиснуло на мене з великою силою.

You cannot copy content of this page