життєві історії
Я так підрахувала, що батьки на мого брата витратилися набагато більше. Хіба це справедливо? Зараз мені 29 років, я кілька місяців тому вийшла заміж. Коли ми ще з
Тепер чоловік моєї подруги – мій чоловік. І я в цьому не винна. Просто чоловікам потрібні турбота, затишок, ніжність. Я Тарасу все це дала. Насправді ми з Тарасом
Я з нетерпінням чекала виходу на пенсію, та замість того щоб насолоджуватися життям, я доглядаю свекрухою, яку терпіти не можу. Я пішла на поводу у свого чоловіка і
Від своєї мами я тікала, як могла, бо людина вона з важким характером. Навіть думка про те, що жити я буду зі свекрухою, мене не лякала. Перший час
Так сталося, що з моїх 32 років в моєму житті біля мене були і ще є завжди два чоловіки. Мій законний Артем і колишній чоловік моє подруги юності
Ти диви, яка мені тихоня знайшлася! Дочка моєї рідної сестри, як то кажуть, завилася. Іринці лише дев’ятнадцять, а вона вже молоденька матуся. Але моя сестра багато дочці допомагає,
Свою квартиру свекруха повністю віддала дочці, сина для неї ніби й не існувало. Але коли “припекло”, то Любу Іванівну до себе маємо забрати ми. Я відразу сказала Андрію,
Ось мені і 60 років. Прожила ціле життя, наче набралася мудрості, а ради одному питанню не можу. 13 років тому наша з Дмитром донька Іванка вийшла заміж. За
Я відчувала, що цього не варто робити. Але чоловік мене умовив, і ми забрати його 70-річну маму до себе жити, а в її квартиру заїхала наша молодша донечка
Двоюрідна сестра їздила до нас в село, чуть не щотижня, а додому поверталася з повним багажником наїдків і все це за “дякую”. Одного дня я не стрималася і