Головна

життєві історії

Ой, та мені ніхто такі продукти купляти не буде. Це ж дорого!, – сказала Настя двоюрідній сестрі по телефону. Я ж в сусідній кімнаті сидів перед телевізором і все чув на власні вуха. – Настя, що ти таке розказуєш всім? Та чи ми нічого не купуємо? Холодильник заповнений продуктами, але тільки мені їх і треба, бо ви б одні пельмені їли, а в неділю шашлик смажили. Скажи сестрі краще, що ти створена не для роботи, а для того, щоб на дивані з телефоном в руках сидіти. Ну так мене це розізлило, словами не передати
життєві історії 0
– Ой, та мені ніхто такі продукти купляти не буде. Це ж дорого!, – сказала Настя двоюрідній сестрі по телефону. Я ж в сусідній кімнаті сидів перед телевізором
Ось я і вивела з загального сімейного бюджету суму рівну оренді квартири. Стала відкладати для себе. Я його впустила і навіть чаєм пригостила, з букетом же моїх улюблених троянд Толік як-не-як у мене на порозі вчора з’явився. Добре, що Стас мій на чергуванні якраз був і не зустрівся з моїм першим чоловіком. Спочатку я Толіка навіть не впізнала – причепурився, квіти, велика коробка дорогих цукерок. Але потім Толік виявився Толіком. І почав мені висловлювати незадоволення тим, що через два роки після нашого розлучення я вийшла заміж. Саме через спадкову квартиру на моєму весіллі не було моєї мами
життєві історії 0
Я його впустила і навіть чаєм пригостила, з букетом же моїх улюблених троянд Толік як-не-як у мене на порозі вчора з’явився. Добре, що Стас мій на чергуванні якраз
Люди, ви серйозно про ці гріхи і бумеранги? Мені 63 роки, хочу розповісти що в силу віку і досвіду у все це не вірю. Самі прекрасно живемо з Романом, вже 20 років разом, спільна дитина, хоча свого часу спочатку таємно зустрічалися, а потім пішли зі своїх родин і одружилися. Мій чоловік створив сімʼю вдруге, а колишня Романа виїхала за кордон і щасливо живе, хоча не заміжня. І озирніться – таких випадків дуже багато, я скільки знаю старших за себе людей, які грішили, не були чесними, збагатилися за чужий рахунок, прожили чудове життя і дітям та онукам спадки полишали. А кума он моя чи чоловік подруги? Ні, я не кажу, що не треба жити по совісті чи Божим законам чи по справедливості
життєві історії 0
Люди, ви серйозно про ці гріхи і бумеранги? Мені 63 роки, хочу розповісти що в силу віку і досвіду у все це не вірю. Ні, я не кажу,
Звісно, що після тих “штанішків за останній гроші”, мій чоловік бере маму, везе в магазин, і купляє те пальто, яке їй подобається. Вона не часто так чинить, але як тільки я чую, що Олена Степанівна в минуле “лізе” – чекай нових витрат. Та і цього разу було. Згадала вона, як з сином п’ятирічним була змушена лишитися дома, замість того, щоб з чоловіком в клініку відправитися. А все це було до того, щоб він залишився в місті і не поїхав зі мною на день народження до куми в інше місто, бо її в той день потрібно було завести на якесь обстеження в інший район
життєві історії 0
– Ти тоді маленьким ще був, тата в лікарню положили, а я з тобою дома залишилася, бо повинна була пильнувати. Тобі ж п’ять було, а це такий вік,
Я так і не зумів сказати цих слів дружині. Мені дуже жаль, що я не знайшов в собі цієї сили-волі. Тому тепер хочу щоб ці рядки пролунали на весь світ: “Мій тато помилявся”. Я вірю, що моя кохана Маруся прочитає ці рядки, але вже з небес. “Я дуже сильно тебе люблю! Ти найдорожче, що було в моєму житті!” Коли мені було дванадцять років нас з батьком покинула мама. Вона пішла до іншого чоловіка. Я ж залишився жити з татом. Я нічого не скажу поганого про тата. Так його виховували батьки, так його загартувало саме життя
життєві історії 0
Я так і не зумів сказати цих слів своїй дружині. Мені дуже жаль, що я не знайшов в собі цієї сили-волі. Тому тепер хочу щоб ці рядки пролунали
У свої 42 роки я залишалася самотньою. Нас в родині було четверо дітей, я допомагала батькам підіймати менших. У мене такий характер, що я ніколи не вміла думати про себе, все турбувалася про інших. Навіть на заробітки їздила, щоб допомогти батькам з ремонтом та молодшим з житлом. Потім повернулася в Україну, здобула вищу заочну освіту, маю хорошу роботу. Квартиру досі орендую, навіщо мені одній свою? Допомагаю батькам, сестрам і брату, племінникам. Думала, це і є моя доля. Та зустріла Максима. Зараз мені 43 роки, Максиму – 40, зустрічаємося ми вже близько року. І він хоче весілля. Вся рідня моя – проти
життєві історії 0
У свої 42 роки я залишалася самотньою. Нас в родині було четверо дітей, я допомагала батькам підіймати менших. У мене такий характер, що я ніколи не вміла думати
У 37 років мене накрило хвилею кохання і я пішла з сім’ї. Старшого сина залишила з чоловіком, бо Ярослав дуже просив, та й 13-річний Артем теж був радий жити з татом. Улянка пішла зі мною в нову родину. Це було 7 років тому. Чоловік мені тоді сказав, що чекатиме мого повернення, і він чекав. І тепер я не знаю, чи пробувати знову в одну річку, чи нічого все одно не вийде? Я була дуже щаслива ці 7 років, як ніколи і ні з ким. Але тепер маю шанс знову зробити щасливим першого чоловіка. Та чи вийде воно так? У мене ж дитина
життєві історії 0
Розповім вам тут свою непросту історію, дорогі читачі, і хочу почути вашу думку. Наважуватися мені знову на союз з першим чоловіком, від якого я пішла 7 років тому?
Коли брат запропонував мені переїхати в його квартиру-студію, я відразу ж погодилася і запропонувала Любомиру з’їхатися, щоб побачити одне одного в побуті. – Ти що! Мама на це не погодиться. Вони з татом так старалися, щоб я жив з ними в будинку. Я не можу просто піти. Але якщо хочеш, я з ними поговорю. Може, тобі дозволять переїхати до нас!, – відповів Любомир. – Не хвилюйся! Я не маю наміру жити під одним дахом з твоєю мамою!, – сказала я Любомиру і поклала слухавку
життєві історії 0
Якби хтось сказав мені пів року тому, що мій хлопець Любомир, якому двадцять сім років, перебуває на утриманні матері, я б розсміялася йому в обличчя. Адже він має
Мамо, тату, в нас буде дитинка! А ми з Тетяною плануємо весілля!, – сказав син. Тоді ми не знали, що вони захочуть жити з нами. І це був лише початок проблем. Досі я не знаю, яку роль граю з ними – бабусі чи матері їхньої дитини. Таня має звичку підсаджувати малечу будь-кому, як зозуля. І зазвичай – мені. Я обожнюю свого онука і майже ніколи не кажу “ні”, але не вважаю це хорошим рішенням. Тетяна цілий день взагалі нічого не робить. Вона навіть сміття з підгузками викинути не може. Я мовчала, коли вона була при надії. Але потім я здалася
життєві історії 0
Я б хотіла бути хорошою свекрухою, але невістка такого щастя не заслуговує. Вона занадто самовпевнена. Життя під одним дахом з цією людиною мені дуже важко дається. Іноді я
Сестра замість того, щоб ці сто євро сусідці віддати, поміняла їх на гривні і повезла дітей до школи скуплятися. Я десь через дві неділі вирішила уточнити за той борг, ось сестра і призналася. Щоб не підставляти Марічку я відала їй гроші, а ось сестра виходить, вже в мене заборгувала. – Ти не Марічка, а моя рідна сестра, можеш і почекати. Якби в тебе не було грошей, це інша справа. Бідні по морях не їздять, – сказала мені Юля, замість того, щоб вибачитися
життєві історії 0
– Ой, Наталю, та нічого не сталося такого, що ти так кіпішуєш. Ну не віддала я Марічці гроші, але ж це не означає, що я їх собі присвоїла.

You cannot copy content of this page