Головна

життєві історії

Моїй мамі моя бабуся свого часу дала дуже дивне ім’я на честь ще своєї – ви тільки уявіть! – прабабусі. А зараз мама наполягає, аби я так само назвала свою донечку, яка народиться через місяць. Мама на стільки категорична, що сказала, навіть спілкуватися з онучкою не буде, якщо назвемо інакше. 7 років тому я вийшла заміж, але до нас з Матвієм дуже довго не прилітав лелека. І ось диво нарешті сталося
життєві історії 0
Моїй мамі моя бабуся свого часу дала дуже дивне ім’я на честь ще своєї – ви тільки уявіть! – прабабусі. А зараз мама наполягає, аби я так само
Зараз ми зі свекрухою навіть не вітаємося в одній квартирі. І чоловік, і його мама мене ну дуже вмовляли переїхати до Раїси Олександрівни пожити, поки ми на своє житло не зберемо. І я наївна погодилася. Три місяці все було добре. Але на довше мами Андрія не вистачило. Почалося: то я не прибрала, то крихти на столі залишила, то волосся з мене падає, а вона втомилася його прибирати. Причому мені вона жодного слова не каже, а все виказує Андрію. Раїса Олександрівна людина дуже метушлива і галаслива жінка, любить побалакати. Я проходжу в коридорі повз, двері не відчиняю
життєві історії 0
І чоловік, і його мама мене ну дуже вмовляли переїхати до Раїси Олександрівни пожити, поки ми на своє житло не зберемо. І я наївна погодилася. Три місяці все
У мене є два рідних брати і літній батько, якого треба доглядати. Але за волевиявленням мами будинок батьків дістається старшому брату. Ну а тепер інший брат може отримати ще й частину моєї квартири, яку я недооформила, але в ній зі мною і живе тато. Батько вже сімдесятирічний, на його утримання йде чимало грошей, бо і харчування спеціальне, і догляд. У нас з чоловіком двоє дітей-студентів, їм допомагати треба, а ми просто не витягуємо фінансово
життєві історії 0
У мене є два рідних брати і літній батько, якого треба доглядати. Але за волевиявленням мами будинок батьків дістається старшому брату. Ну а тепер інший брат може отримати
Я на такому роздоріжжі! Маю прийняти доленосне рішення, від якого залежить доля моєї рідної сестрички, яка на 13 років за мене молодша, Улянці зараз 11 років. От я і прошу у вас поради. Залишилися ми недавно без батьків. Сестричка жила півроку з бабусею, але два дні тому бабуся також полинула за обрій. І я тепер маю або відмовитися від опіки над Улянкою, або взяти сестру до себе. Ми живемо з чоловіком та маленькою дитиною, синочку Тарасику 1 рік і 2 місяці. живемо в однокімнатній квартирі, місця мало
життєві історії 0
Я на такому роздоріжжі! Маю прийняти доленосне рішення, від якого залежить доля моєї рідної сестрички, яка на 13 років за мене молодша, Улянці зараз 11 років. От я
А родзинка – ось вона. Батьки сказали Вадиму, що лишать будинок йому. Брат мій в дитинстві був слабенької дитиною, а я росла міцною і здоровою. Його жаліли і балували, всіляко берегли і пестили. А приїхав він додому, щоб навідатися до батьків, але не просто так. Я запрошувала маму й тата на свій 40-річний ювілей, який відсвяткувала тиждень тому, та й завжди я їх запрошувала. От тільки вони як завжди не знайшли на мене часу. Інша справа – Вадим, він якраз приїхав до них з Києва. Я заміжня, маю двох діток, у мене хороший чоловік. От тільки мене засмучують досі взаємини з батьками і їхнє різне ставлення до мене і мого молодшого на чотири роки брата Вадима. Для мене вистачило лише посудомийної машини на весілля. Дякую і на цьому. Для Вадика – хоч зірочку з неба. Я сподіваюся, він хоч гроші на продукти дає батькам, але навіть в цьому не певна
життєві історії 0
Я запрошувала маму й тата на свій 40-річний ювілей, який відсвяткувала тиждень тому, та й завжди я їх запрошувала. От тільки вони як завжди не знайшли на мене
У моїх батьків чудовий сад біля будинку. Його в багато років плекає мама, але й тато не байдужий – це їхнє спільне захоплення, вони разом його посадили й викохали. Чого там тільки немає! Цей сад – наш сімейний рай, ми всі обожнюємо збиратися у тата й мами в саду, святкувати в альтанці родинні події, річниці, свята. Але тепер я не знаю, що робити і що буде далі. Хто вона, ця садівниця??? Чи казати про неї мамі, яка зараз в Карпатах в санаторії? Пані біля півоній явно була стривожена зустріччю, а тато спробував пояснити ситуацію
життєві історії 0
У моїх батьків чудовий сад біля будинку. Його в багато років плекає мама, але й тато не байдужий – це їхнє спільне захоплення, вони разом його посадили й
Я вже й забула про той ювілей, як до мене після церкви Юля підійшла. Виявляється, Орися, ювілярка, всім почала в родині жалітися, що ми такі невдячні зі Степаном, бо поклали в конверт двадцять гривень, а наїли на цілу десятку тисяч. Як я зрозуміла, хтось їм підклав таку “свиню”, але чомусь Орися відразу на нас пальцем тикнула. Я ще її не бачила, але мені так і хочеться спитати, чому вона така впевнена, що це саме ми таке зробили. Та якби там не було, я знаю звідки “ноги ростуть”
життєві історії 0
З того ювілею минув місяць. Я вже й забула про нього, та чутки, які до мене дійшли від далеких родичів, привели мене в подив. Як тільки Орися могла
Моя дочка зовсім не розуміє, що коїть. Замість того, щоб сидіти вдома і піклуватися про сина, вона вирішила відправити чоловіка у відпустку по догляду за дитиною! Що це за дивні часи настали?
життєві історії 0
Я була спантеличена рішенням дочки. Вона хоче повернутися до роботи, а її чоловік залишиться вдома з їхнім маленьким сином. Проте я не вірю, що чоловік зможе займатися дитиною
Я і гроші заробляю і по дому все роблю. Так-так, все: готую, прибираю, перу, роблю зі старшим уроки і няньчуся з меншим. Але і цього моїй Каті мало. Недавно я прийшов з роботи, де працюю дев’ять годин, а мене чекала картина: “руки в боки”. Чесно, я не знаю що вже маю робити. Я розумію, Каті цілими днями одній важко, але я також маю право на відпочинок. “Я тобі не нянька, а дружина!”
життєві історії 0
Моя дружина вважає, що я мало роблю роботи вдома. При цьому я готую, прибираю і ще ходжу на роботу Хто найбільше працює по дому? Готують, прибирають і перуть
Я навіть не знаю, як таке оце може бути – це я про ту ситуацію, у якій опинилася. Я зовсім не хочу, щоб мама чоловіка жила з нами у нашій новій київській квартирі! Ми з чоловіком з 17 років разом, самі на заробітки їздили, купили квартиру, оформили навпіл. Я з інтернату, а його батьки нам нічим не допомагали, бо мають ще двох менших дітей. Я виросла в інтернаті, бо рано залишилася сиротою. А зараз я не знаю, як справитися з цією проблемою, адже це мама мого чоловіка! Познайомилися ми з Ромою, коли навчалися в технікумі, потім разом вступили заочно до університету, почали жити на орендованій маленькій квартирі і працювати
життєві історії 0
Я навіть не знаю, як таке оце може бути – це я про ту ситуацію, у якій опинилася. Я зовсім не хочу, щоб мама чоловіка жила з нами

You cannot copy content of this page