Головна

життєві історії

Я вже 5 років заміжня за Владом, а до дивацтв його матусі ніяк не звикну. Ні, Ніна Степанівна хороша жіночка, але їй завтра просто треба край поклеїти шпалери. Знаєте, що Ніна Степанівна робить, коли ми у неї працюємо? Або з малим, або на телефоні, навіть пельмені ніколи не зварить! А ще недавно ситуація була! Коли ми приїхали по маму чоловіка на роботу, щоб відвезти її додому, вона просто відчинила двері, де я сиділа на передньому сидінні. і сказала “Оленко, пересядь, бо я сяду сюди”. Тепер вона з нами не розмовляє. Сказала, пасок не дасть, в гості не прийде. Ну дитячий садок. Та куплю я три готові пасочки, нам вистачить з головою
життєві історії 0
Я вже 5 років заміжня за Владом, а до дивацтв його матусі ніяк не звикну. Ні, Ніна Степанівна хороша жіночка, але їй завтра просто треба край поклеїти шпалери.
Поївши суп я витерла серветкою рота. І тут де не візьмись, свекруха намалювалася. “О, подивись! А я шо тобі казала! Йшла ж з дому з нафарбованими губами, а повернулася з майже стертими. Я б її не відпускала з хати. Ти, Влад, дома, і жінка нехай сидить. Нема чого одній вештатися!” Я засміялася і показала на серветку в смітнику, а Валентина Іванівна не полінувалася, витягнула її зі смітника і давай розглядати, чи правду я кажу. У самої ж, мабуть, крильця в пушку
життєві історії 0
На свята до нас в місто приїхала свекруха. Валентина Іванівна два роки живе одна. Ось тому, щоб їй не було так скучно в святкові дні, ми її запросили
Мій чоловік залишився працювати в Києві, бо у нього зараз важливий прибутковий проект, а у мене якраз відпустка. Тому я з дитиною поїхала до свекрухи на Прикарпаття, щоб вона не була сама на Великдень – свекор пів року тому полинув на небеса. Так от, з цією її картоплею, вікнами, килимами, клумбами я так виснажилася, що вже й пасок не хочу ніяких, а це ж завтра і післязавтра вона не відстане, навіть прогулятися з дитиною нема коли. І тут подруга покликала мене з малим в Буковель на ці вихідні, я дала згоду – хочу втекти і відпочити нормально з дитиною, а чоловік і його мама ультиматум ставлять – маю сидіти у свекрухи
життєві історії 0
Ми молода родина, живемо у Києві. Тут ми з Мирославом навчалися в університетах, познайомилися і поєднали долі. Сама ж я з Полтавщини, а Мирослав з Прикарпаття. Зараз ми
Мені всього 49 років, але молодша сестра вважає, що у мене вже немає ніяких особистих справ і я маю бути безкоштовно нянею її десятирічному сину. Я люблю Петруся, це мій найкращий племінник, він розумна і хороша дитина. Але ж не на стільки я маю їм належати! Допоможіть будь-ласка, порадою, як мені розібратися в цій ситуації. Сестра вирішила, що і їй пора влаштовувати знову особисте життя і почала дуже часто залишати з нами Петрика, буває, що навіть на кілька тижнів. Я на роботі, але вчу з ним уроки, воджу на гуртки. Кожні вихідні Петрик як само собою у нас. Скоро Великдень, я хотіла запросити її, приготувала Петрику подарунки, а тепер навіть і не знаю, адже взаємини зіпсувалися
життєві історії 0
Мені всього 49 років, але молодша сестра вважає, що у мене вже немає ніяких особистих справ і я маю бути безкоштовно нянею її десятирічному сину. Я люблю Петруся,
Я вважаю, що кормити дитину молоком в такому віці, це просто неприпустимо. Вероніка мені каже, що все це має добрий вплив, як на здоров’я мами так і дитини і зв’язок в них особливий”. Ну який зв’язок, Вероніко? Ти Дмитрику краще фрукти купляй, в них більше користі. Та невістка моя лікар з двома вищими освітами і її не перепреш, вона ж всі розуми поїла. Але мені за неї соромно. Це ні в які рамки не входить. Онук у нас крупний, на п’ять виглядає, а такі “цирки” показує
життєві історії 0
Я вважаю, що кормити дитину молоком в такому віці, це просто неприпустимо. Вероніка мені каже, що все це має добрий вплив, як на здоров’я мами так і дитини
Денис отримав заробітну плату, тож я пішла до нього за грішми, адже дітям треба був новий одяг і до Великодня потрібно ж багато чого купити. Я, звісно, різне очікувала, але чоловік сказав, що на такі витрати в нього немає грошей і він все решта віддав своїй мамі. Мало того, він мене ще й винною зробив, що я сама себе не забезпечую, а ще й в тому, що я нібито дуже розкошую. Так розкошую, що дітям кожного року замість куртки за тисячу гривень шукаю якісь за 300-500 по акції
життєві історії 0
Я й не думала, що мій чоловік колись буде таким. В мене є старший син він першого шлюбу, який уже дорослий і живе окремо. На даний час ми
Я вже 10 років заміжня, і свекруху свою поважаю і навіть люблю, але звикнути до цієї ложки в салатах досі не можу. На великдень знову у мами чоловіка за великим столом будемо збиратися, а мене аж пересмикує. Коли приходжу в гості до свекрів і бачу, як стирчить ложка для салату в салатниці, мене відразу підкидає. Я раніше делікатно пояснювала Алевтині Іванівні, що цей радянський етикет уже давно настав час забути, все одно що свекруха, що моя мама продовжують так робити. Але недавно я таку чудасію побачила у знайомої мого віку!
життєві історії 0
Я вже 10 років заміжня, і свекруху свою поважаю і навіть люблю, але звикнути до цієї ложки в салатах досі не можу. На великдень знову у мами чоловіка
Більше року тому ми з Надійкою одружилися і у нас народилася дочка. На весіллі нам подарували гроші, а оскільки ми жили на орендованій квартирі, то вирішили взяти квартиру під виплату в новобудові, щоб дружина при надії і я не жили у якогось дядька. Взяли ми кредит, купили квартиру, заселилися. Почали обживатися і робити ремонт і – гоп! До нас моя люба теща Вікторія Дмитрівна заселила свого 18-річного сина. Мене не запитали, чи хочу я, щоб у нас хтось жив із родичів, чи ні, і на яких умовах. А тут ще Великдень і вони всі приїдуть, зберуться на всі три вихідні на наших 42-х квадратних метрах: теща, її чоловік, собака і ми тут троє дорослих і дитина
життєві історії 0
Мені 30 років, звуть Максим, трохи більше року тому ми з Надійкою одружилися і у нас народилася дочка. На весіллі нам подарували гроші, а оскільки ми жили на
Ми з чоловіком вже багато років живемо, як сусіди. Діти вилетіли з гнізда, ось я й вирішила подати на розлучення і нарешті пожити тим життям, про яке мріяла. Та всі плани рухнули після того, як ми дізналися, про недугу Влада. Йому вже ніби й краще і діти кажуть слухати своє серце. Друзі взагалі вважають, що Влад таким чином мене “тримає” біля себе. Та я не можу нічого змінити і вільне життя, здається, десь далеко витає в моїх мріях
життєві історії 0
Ми з чоловіком вже багато років живемо, як сусіди. Діти вилетіли з гнізда, ось я й вирішила подати на розлучення і нарешті пожити тим життям, про яке мріяла.
Свекруха переїхала до своєї мами в село, а будинок віддала нам. Як ми раділи! Але біля мами їй не сидиться від слова зовсім, і я вже не знаю, як з цією халепою дати ради. Свекруха за звичкою, коли приїжджає, відкриває двері своїм ключем, так було завжди, ще до мене і досі. Ми вже маємо дитину, другий рік доньці Міланці. Але мама чоловіка так і не зрозуміла, що у її сина вже своя родина. Вона користується тут у будинку всім, навіть моїм шампунем, заходить до нас у кімнату, як тільки чує, що дитина прокинулася, навіть якщо двері зачинені – це все для неї норма. Взагалі все, що лежить у її будинку, автоматично потрапляє в її користування. Місця щоб я усамітнитися, у мене немає, Леся Іванівна скрізь зайде та зазирне
життєві історії 0
Свекруха переїхала до своєї мами в село, а будинок віддала нам. Як ми раділи! Але біля мами їй не сидиться від слова зовсім, і я вже не знаю,

You cannot copy content of this page