fbpx
життєві історії
Через 8 місяців перебування тут я переконалася, що життя в Німеччині не набагато краще ніж у нас, але є купа причин, чому не варто переїжджати до Німеччини. Ми купили квитки назад до Франківська, як же раді діти. Що цікаво, як сказала нам наша госоподиня німкеня Джулія, деякі німці буквально “валять із цієї країни”! В Україні я працюю ріелтором, тому мені це цікаво. Тут доведеться стати схожим на німців

Через 8 місяців перебування тут я переконалася, що життя в Німеччині не набагато краще ніж у нас, але є купа причин, чому не варто переїжджати до Німеччини.

Нам здається, що після приїзду до Німеччини на нас чекає різкий стрибок у якісному сенсі. Але цього майже не відбувається.

Так, більше гарантій якості. Так, краще робота із клієнтами. Але в цілому різниця між Україною й Німеччиною не така вже велика. У нас теж вже минув час дорожнечі побутової техніки, комп’ютерів, мобільного зв’язку та інтернету. А німецькі ціни на інтернет та якість зв’язку неприємно дивують. Ті речі, які в Німеччині кращі, наприклад, автобани або залізниці, коштують споживачам значно дорожче.

Як і в будь-якому іншому місці, будні складаються зі сну, офісу, транспорту та походу по магазинах. Як і всюди, це забирає 90% часу. Коли ажіотаж та ейфорія спадають, виявляється, що по суті тут те саме. Країна не позбавлена ​​проблем, навіть якщо вони менш серйозні.

Так, великий розрив між провінційними містами у Європі та Україні. Але наші великі міста інфраструктурно вже не такі далекі від німецьких стандартів. Щоб підняти доходи та якість життя необов’язково їхати в іншу країну, можна переїхати до столиці своєї держави. Просто у нас зараз війна і такі обставини, це зрозуміло, що багато, як і ми, виїхали.

Третина знайомих, які приїхали одночасно з нами до Німеччини, вже повернулися на Батьківщину. Мотиви повернення різні, але ключовим моментом вирішення стало те, що вдома краще.

Звичайно, є плюси. Високі німецькі податки та соціальні збори дозволяють мешканцям задовольнятися багатьма благами цивілізації.

Що цікаво, як сказала нам наша госоподиня німкеня Джулія, деякі німці буквально “валять із цієї країни”!

Я в жодному разі не шкодую про те, що прожила з дітьми цей час тут – спокій і безпека багато коштують.

Ось що встигла помітити. В Україні я працюю ріелтором, тому мені це цікаво.

Ціни на німецьку нерухомість у середньому суттєво вищі за наші. Німці сплачують іпотеку все життя. Завдяки низьким відсоткам на іпотечні кредити німці вважають за краще платити на місяць суму, яка йшла б на оренду цього житла. Виходить, що за рік щомісячних внесків вони виплачують 1-2% від загальної суми немаленького кредиту. На погашення боргу витрачаються десятки років, під час яких відбувається рефінансування кредиту, отримання нового на ремонт тощо.

Якщо порахувати, скільки коштує житло з урахуванням виплачених банку відсотків, податків і супутніх витрат, просто жахаєшся. Якщо у нас до 33-35 років мати своє житло вважається нормальним, то 80% німців все життя живуть в орендованих або не повністю виплачених квартирах.

Адаптація – фактор, який теж недооцінюють.

У Німеччині не вийде залишатися довго «іноземцем», як не намагайся. Тут доведеться стати схожим на німців. Комусь це під силу, хтось про це мріє, хтось взагалі хоче бути справжнім німцем.

Я бачу мігрантів і переселенців, які живуть десятки років, говорять німецькою навіть у родині, поводяться як німці. Але місцеві незнайомці після двох хвилин спілкування запитують: “Wo kommst Du her?” – Звідки ти приїхав?

Як би не поводився іноземець, як би добре не говорив, для німця він назавжди залишиться приїжджим. І ставлення щодо нього відповідне. Це стає помітним не одразу, через місяці. Але саме тоді це й починає дратувати.

Багато наших біженців концентруються на адаптації, на рішучості подолати проблеми, що навіть забувають про сім’ї і рідних вдома. Життя сповнене цікавих подій. А друга половинка сидить удома і чекає, коли дружина з дітьми повернеться додому…

Але ось я, наприклад, маю юридичну освіту, яку неможливо реалізувати на новому місці, бо необхідність налагоджувати побут у чужій країні не дають реалізувати себе.

Мовні здібності є теж далеко не у всіх. Це тільки на перший погляд здається, що сидіти вдома легко. А комусь може навіть привабливо. На своєму досвіді знаю, що за півроку у мене почался реальна ломка – все не подобається і хочу додому. У дітей – аналогічно.

Для дітей, особливо шкільного віку, переїзд до Німеччини означає величезне моральне випробування. У мене знаєте як вийшло? Одна дитина криком кричить, поверніть мене назад до України, а друга, з не меншими емоціями, заявляє, що більше переїжджати не має наміру, тому що ві нтільки звик до нового життя.

Про такі очевидні речі, як туга за Батьківщиною, розлука з близькими людьми, необхідність вивчати мову та інші “принади” можу лише згадати. Але розкривати ці теми немає сенсу, все й так ясно.

Батьківщина не там, де ти знаєш кожне деревце, а там, де дерева тебе знають – німецька приказка, яка мені дуже сподобалася.

Один із важливих мінусів імміграції до Німеччини – складність. Існує безліч країн, у яких міграційна політика простіше.

З одного боку Німеччина прагне спростити процедуру отримання німецького посвідки на проживання. Країна потребує робочих іммігрантів з демографічних причин. Безробіття в Німеччині на рекордно низьких рівнях. Кваліфікованих робочих рук постійно не вистачає.

Але тутешні законодавці також прагнуть обмежити потік низькокваліфікованих мігрантів. Через що вводяться додаткові перевірки та вимоги. Німецькій економіці потрібні професіонали, а не ледарі.

У результаті сумлінним працівникам для отримання німецької робочої візи доводиться долати величезні перепони та бар’єри.

Важливий момент для охочих залишитися в Європі надовго – громадянство Німеччини порівняно з іншими країнами Євросоюзу отримати досить непросто. Прийдеся прожити років 8, добре знати мову, не мати жодних проблем із законом.

Не стверджую, що в Німеччині все погано, а в у нас чи інших країнах набагато краще. Країна по-своєму чудова і багато у чому зручна для людей.

Ми купили квитки назад до Франківська, як же раді діти і я разом з ними! У четвер – додому!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.