Через два місяці знайомства ми з Степаном вже мріяли про донечку і сперечалися, як її назвемо. Але від лікарів наче громом прогриміло: “Вам не дано стати мамою”. Через деякий час ми таки розбіглися, а через місяць я дізналася, що в мені б’ється крихітне сердечко
Прочитавши на цьому сайті дуже багато історій про те, що мами, та ще й при хороших чоловіках, не люблять своїх дітей, чого я, чесно кажучи, ніяк не можу зрозуміти, і вирішила розповісти свою історію.
Я вчилася в інституті, роман Степаном, почався спонтанно, все було дуже романтично, красиво. Уже через два місяці знайомства ми з ним мріяли про доньку і сперечалися, як її назвемо. Але від лікарів наче громом прогриміло: “Вам не дано стати мамою”. Степан не розумів, як ми проживемо без нащадків, тому через деякий час ми розбіглися, побажавши один одному щастя, а через місяць я зрозуміла, що в мені б’ється крихітне сердечко.
Велике дякую моїм батькам, брату і бабусям з дідусями, які підтримали мене в той момент. У мене народилася чудова дочка, схожа як дві краплі на тата, якого вона не бачила ніколи, а він бачив її поки тільки один раз. Ми так і не зійшлися. Зараз Степан одружений. Я щиро бажаю їм з дружиною щастя. І весь час дякую йому за таке сонечко, яке завжди поруч зі мною, за мою дитину. І нехай я мати-одиначка, я люблю її, Єві зараз п’ять років, і вона абсолютно не переживає з приводу відсутності у неї тата, ніколи не питає про нього.
Хоча, правду кажучи, це питання ми з нею разом вже благополучно вирішили, і поруч з нами вже рік, як знаходиться людина, яка любить і її і мене.
Євуня росте у великій і дружній родині, оточена турботою і любов’ю рідних їй людей. Так, я теж іноді зриваюся, лаюся на неї, хочеться відпочити в тиші, щоб ніхто не заважав (у чому мені допомагають рідні та подруги), але я знаю, що цей комок щастя краще, що могло бути в моєму житті і я впевнена, що так буде завжди.
І особисто мені дитина не завадила закінчити університет (хоча я не заперечую, що це не так просто), знайти хорошу роботу, і дуже хочеться ще не одного такого щастя.
І я бажаю Вам, щоб відносини з вашими дітьми і рідними налагодилися, і в житті було менше проблем. Адже це таке щастя, спілкуватися зі своєю дитиною, бачити, як вона робить перші кроки, говорить перші слова, схожа на вас або на кохану людину. Просто потрібно навчитися це помічати і все тоді буде добре.
Миру та добра вам, дорогі читачі!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
