Через кілька днів я випадково натрапила на оголошення в фейсбуці. Там, серед інших речей, був мій сервіз, той самий сертифікат і навіть той плед. Я не могла повірити своїм очам. Чи це не ті самі речі, які я вибирала з любов’ю? Мене це глибоко вразило. Як можна так зневажливо ставитися до подарунків, які дарують від щирого серця? Коли Інна зайшла до мене на чай, я спробувала запитати м’яко. – Інно, а як тобі той плед? Зручно було? Вона лише кивнула і перевела тему. Тоді я запитала прямо

– Ви уявляєте, що мені довелося побачити? Моя невістка Інна продає в інтернеті подарунки, які я їй дарувала на Різдво… І як тут залишитися спокійною?

Я завжди старалася обрати для неї щось гарне, корисне, з душею. Цього року під ялинкою були сертифікат на СПА, м’який плед, набір косметики, навіть гарний чайний сервіз. Я думала, що це принесе їй радість. Завжди вважала, що подарунок – це не просто річ, а символ уваги, турботи, частинка серця. Тому, обираючи подарунки для Інни, вкладала душу в кожен вибір. Але, здається, вона цього не цінує.

Через кілька днів я випадково натрапила на оголошення в фейсбуці. Там, серед інших речей, був мій сервіз, той самий сертифікат і навіть той плед. Я не могла повірити своїм очам. Чи це не ті самі речі, які я вибирала з любов’ю? Мене це глибоко вразило. Як можна так зневажливо ставитися до подарунків, які дарують від щирого серця?

Коли Інна зайшла до мене на чай, я спробувала запитати м’яко.

– Інно, а як тобі той плед? Зручно було?

Вона лише кивнула і перевела тему. Тоді я запитала прямо:

– А сертифікат на СПА, ти вже використала?

Інна почервоніла. “Ну, знаєте, він мені зараз не дуже потрібен…”

В той момент я зрозуміла, що їй зовсім байдуже до моїх подарунків. Це образило мене. Пам’ятаю, як ми з чоловіком завжди старалися навчити дітей і онуків цінувати подарунки, як символ любові і турботи. Це була наша родинна традиція, і я думала, що Інна теж це розуміє.

Наступного дня я знову переглянула той “базарчик” у фейсбуці. Оголошень вже не було. Можливо, Інна їх видалила після нашої розмови. Але подарунків я вдома так і не побачила. Це змусило мене задуматися: чи варто взагалі дарувати щось наступного року?

Чи це просто сучасний підхід – позбуватися непотрібного? Може, я занадто чутлива? Можливо, в сучасному світі подарунки більше не мають такого значення, як колись?

Дорогі читачі, як би ви вчинили на моєму місці? Чи правильно це – перепродавати подарунки від близьких? Чи варто звертати увагу на такі речі, чи просто сприймати це як нову реальність? Поділіться своїми думками.

You cannot copy content of this page