Через маму я відмовилася від любові, вона не дала мені вийти заміж з великого кохання. У 15 років я зустріла хлопця і не просто закохалася – він був моєю половинкою. Ми довго зустрічалися, близько п’яти років. Але втрутилася мама…
У 15 років я зустріла хлопця і не просто закохалася – він був моєю половинкою, я теж для нього стала сенсом життя.
Ми довго зустрічалися, близько п’яти років, але моя мама була проти цих стосунків, з кожним роком її настрій і відношення до мого хлопця був гірше і гірше. Не тому, що хлопець їй не подобався, а через його сім’ю: він жив з бабусею, мати пила, батька не було.
Але його бабуся зробила все, щоб Сашко виріс хорошим, вихованим хлопцем. Та моя мама твердила, що у нього погана генетика і мені в житті він нічого не дасть. І вона все-таки домоглася свого – я його покинула.
Через деякий час я зустріла хлопця, який подобався мамі: з «хорошими батьками» і генами, і ми одружилися. Я намагалася його полюбити, народила прекрасного хлопчика, але стосунки з чоловіком не складалися. Дуже різні ми були!
Ми майже не жили з Ігорем разом, він жив у своїх батьків, я – у своїх. Його батьки вважали мене чужою, та й онука особливо не любили. У шлюбі ми витримали 6 років, і цього року я подала на розлучення.
…Минуло 10 років з останньої зустрічі з першим коханням. І в день мого розлучення ми з ним випадково зустрілися, проговорили весь вечір. Було відчуття, що ми ніколи не розлучалися. Почали листуватися в соцмережах і таємно зустрічатися. Він не одружений, але у нього є дівчина.
Не знаю, що буде далі, але навіть в такій незрозумілій ситуації я щаслива! Ось так перша любов повернулася до мене через 10 років. А що буде далі – час покаже. Та я вірю, що небо на нашому боці!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
