Заміж я вийшла рано, в 20 років, коли була студенткою медфаку. З майбутнім чоловіком ми познайомилися на одній з вечірок. А через місяць Микола запропонував стати його дружиною. Я погодилася, бо справді кохала. Ось тільки його мама була категорично проти мене, а батько Миколин давно пішов з родини. Моя майбутня свекруха вже підшукала синові іншу наречену, яка «багата, не рівня мені, голодранці».
Мої батьки – гідні і шановні люди. На весілля нам квартиру подарували. За першого внука – машину. Хоча ми вже й самі до того недорогу машину придбали, але вони пообіцяли і зробили. На цьому джипі, який від батьків, чоловік і їздить досі, а нашу машину віддав мені.
Але, як потім свекруха сама проговорилася, на момент нашої зустрічі вона вже домовилася вже з батьками іншої забезпеченої нареченої, некрасивої однокласниці чоловіка, що син одружиться на ній. А я всі прани її зруйнувала.
На весілля свекруха не дала ні копійки. Заборонила родичам з їхнього боку боку приходити, а сама прийшла з тією самою дівчиною, яку хотіла в невістки. Тетяна її звуть, і вона не знала, в яку гру її втягнули. Ще й дочку свою пізню, семирічну сестру мого чоловіка взяла. Дівчинка навіть ні з ким не привіталася, а мені плюнула під ноги, мама, видно, навчила.
Але наше весілля зіпсувати мамі чоловіка не вдалося. Таня, хоч і не красуня, відразу впала в око одному з моїх однокурсників і вони вже до півночі кудись зникли, а потім через два місяці одружилися й вони. Живуть душа в душу, трьох дітей народили. А свекруха з малолітньою сестрою чоловіка так і сиділи самі за великим накритим столом для родичів…
Далі наші відносини з Миколою через його маму пройшли багато ваипробувань. Вона розпускала плітки про мене, казала чоловікові, що наші діти народжені не від нього… У нас на той час були два сини-погодки.
Донечка народилася вже тоді, коли ми зі свекрухою перестали спілкуватися взагалі.
Через її плітки я втратила престижну роботу. Зі мною перестали спілкуватися багато знайомих. Адже на мені мільйонні кредити, а інші чоловіки під дверима стоять в черзі день і ніч…
Але Микола мій, дякувати Богу, адекватний. Він свою маму знає, як і знає, чому батько втік від неї. Він пробував її напоумити, але це було марно. Скільки сліз я пролила через цю жінку, знає тільки моя подушка і Господь Бог.
Я вже багато років не ходжу до неї в гості. Сестра чоловіка підтримує свою матір і розпускає про мене різні чутки.
Нещодавно мама Миколи злягла, вона майже не рухома. Доглядати за нею ніхто не хоче. У дочки двоє малюків і вона мені заявила, що я повинна доглядати за мамою чоловіка. Я відмовилася. Категорично. Зараз Микола найняв доглядальницю, яка дивиться за Тамарою Павлявною. А я навіть відвідати її не можу себе примусити.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- На кухні, обійнявши голову, сидів Борис, а над ним заводила мама. Виявляється, Анна, дружина брата, подала на розлучення. – Я в одних шкарпетках від неї пішов. Ні на що не претендую, а вона ще хоче на аліменти мене подавати? – А що такого ти купив, може цю квартиру? Чи хоча б ремонт зробив? – І тут включилася мама. – Як, Лідо, ти язика прикуси! А утюг разом з дошкою хто купляв? – Ви б ще набір з горняток згадали, який зі свого серванту витягнули і невістці передарували
- Коли я злягла з температурою, то запитала по телефону у зятя, чи може він купити мені трохи їжі та піти в аптеку. Він це зробив. Мені здається, він був дуже щасливий мені допомогти. Але вже ввечері Анна зателефонувала і сказала, як я смію її чоловіка використовувати в своїх цілях. Вона навіть не запитала, як я себе почуваю, чи чи потрібно мені ще щось. Я відчуваю від неї великий холод. Та незважаючи ні на що, я повинна мовчати, бо інакше Анна заборонить мені бачитися з онуками
- Під час розмови з донькою про майбутніх онуків, я почула те, чого найбільше боялася. Вероніка сказала, що не хоче мати дітей, мовляв, від них немає жодної користі і взагалі, я можу про це забути, адже нова посада доньки передбачає, що дітей в неї не буде ще років зо три. Не знаю, що робити. Як пояснити дорослій доньці, що діти це чудово? Я відчуваю себе трохи винною у всій цій ситуації. Моє минуле життя сильно вплинуло на дочку
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило