Через місяць заміжнього життя Іринка з валізою повернулася додому.
– Мамо, я не можу. Він… Мамочко.., – Іринка кинулася до мами в обійми, ллючи гіркі сльози.
– Що ж сталося, дитино? Таке ж кохання у вас наче було, – бідкалася мама.
Іринка довго схлипувала, тільки повторювала:
– Не поїду, не повернуся до них більше…
Іринка з мамою і татом жила в райцентрі, працювала в школі дитячим психологом. 27 вже їй, заміж не поспішала, ні до кого із залицяльників душа не лежала.
Але ось познайомили її друзі з Сашком, і серце дівчини заспівало, відгукнулося.
Хлопцю 29, військовий, повернувся зі служби за кордоном до батьків в село, зробив ремонт гарний в будинку. І тут – зустріч з Іринкою. Ось і господиня в його оселю!
Закохалися обоє до безтями. Довго не чекали, розписалися і повіз Олександр дружину до себе жити, перевели Іринку працювати до них у школу.
Але реальність Іринку чекала трохи інша, ніж думала дівчина. Оселилися у другій половині хати з окремим виходом, батьки заздалегідь зробили так для майбутньої родини сина.
Коханий Сашко виявився жайворонком. І він очікував, що дружина перед тим, як іти на роботу, вставатиме з ним о 4-й ранку, питиме з ним каву, готуватиме їм обом сніданок і складатиме йому «тормозок» на роботу, допомагатиме його матері біля худоби попоратися. Що вони отак на світанку разом снідатимуть, а потім кожне – по своїм роботам.
Іринка пояснювала, що вона любить поспати, що не добре себе почуває, коли встає так рано, що потім непродуктивна цілий день і не може працювати нормально… Але Сашко не надавав значення її словам, для нього здавалося простіше простого перевчити дружину на жайворонка…
Але не виходило. Іринка вранці відверталася, ображалася і не вставала, готуючи йому «тормозок» з вечора. У свою чергу ображався і Сашко, був незадоволений Іринкою.
А потім він знайшов вихід, найкращий на його думку. Іринку він обожнював, але цілком нормальним вважав розбудити вранці дружину, раптово і без попередження скинувши її з ліжка на підлогу. Так у них в армії робили.
Іринка від зустрічі з підлогою, несподіванки і болю прокидалася, нічого не розуміючи, плакала, а Сашко сміявся, цілував, піднімав і вів за руку у ванну вмиватися…
Це почалося у понеділок. В п’ятницю, як він пішов на роботу, вона зібрала свої нехитрі речі і, не попрощавшись навіть зі свекрами, на автобус – і в райцентр до батьків…
– Не поїду, не повернуся до них більше, – повторювала мамі.
Галина зітхнула. Вона і не відпустить туди свою дитину…
Оббивав пороги Сашко, просив прощення, навіть мама його приїжджала просити за Іринку повернутися. Але вже місяць, як вони розлучені.
Іринка повернулася на свою роботу в школу, і навіть один раз сходила на каву з молодшим за неї на два роки вчителем фізкультури Олегом. Час покаже, складеться воно чи ні, але про повернення до колишнього чоловіка вона не допускає навіть думки…
Автор – Олена Мірошниченко
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
