Через неї свекри залишилися без житла, а тепер просяться до нас! Але вони мені ніхто по суті, чому я маю їх доглядати? До того ж, самі винні у ситуації. Посудіть самі.
У мого чоловіка є ще молодша сестра, Тамара, з якою він зараз майже не спілкується. А винні в цьому батьки, вірніше, мати чоловіка.
Мене в свою сім’ю вони взяли з великим небажанням – сподівалися, що їхній син одружитьтся з дівчиною, у якої буде своя квартира. Але ми поїхали в місто, спочатку знімали житло, а потім купили невелику квартиру, за яку ще не розплатилися досі. Але ми стоїмо на своїх ногах і всього досягаємо самотужки.
Допомоги від його батьків нам ніколи не було. Свекруха завжди говорила, що у старості у всьому сподівається на дочку, а ми і наші діти були для них, наче чужі.
Коли і Тамара вийшла заміж, то деякий час вони жили всі разом. Їхнеій зять був ледачим, не працював навіть, але це не завадило моїм свекрам купити йому машину. А скоро після цього Тамара з чоловіком вирішили будувати собі в райцентрі будинок.
На той час у них була маленька дитина, зять влаштувався на сяку-таку роботу, і грошей на будинок, звичайно ж, у них не було – тільки плани.
Батьки мого чоловіка всі свої заощадження вклали в будівництво цього будинку, плануючи забезпечену старість.
І ось їм вже стало важко жити самим, особливо взимку, вони вирішили переїхати до дочки. До того ж, почалися проблеми зі здоров’ям у свекра. Вони дуже хотіли переїхати до Тамари і продати свій будинок в селі, адже гроші теж були їм не зайві.
Але через деякий час, під час чергової витівки зятя, моя свекруха не витримала і зробила йому зауваження.
А кнкретно, свекруха моя сказала зятеві, що будинок побудований на її гроші, і, значить господинею в ньому буде вона.
Але тут з’ясувалося, що їхня дочка оформила цей будинок не на себе, а на свого чоловіка, який сказав, що в іншому випадку піде від неї. І тепер він їх звідти виганяє!
У село повернутися свекрам нікуди, адже і будинок там проданий, і гроші у дочки. І тепер вони хочуть, щоб ми забрали їх до себе! Я категорично проти, але чоловік мене в мовляє. Я не збираюся погоджуватися, адже вони мені ніхто по суті, чому я маю їх доглядати? До того ж, самі винні у ситуації.
Ось скажіть, права я чи ні? Поставте себе на моє місце…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
