Через обставини ми переїхали з Бучі на Вінничину і вже кілька місяців живемо з чоловіком і маленькою дитиною у моїх батьків.
Не можу сказати, що мені добре, навіть навпаки, хоч це і мої мама й тато і дім мого дитинства.
Я ніяк не можу налаштувати побут, зараз сиджу вдома з дитиною, весь будинок на мені, а мама й рада була перекинути всі побутові турботи на мене.
Тобто на мені прибирання і приготування, а з маленькою дитиною все це не дуже встигаєш. Щодня буває елементарно не встигаю готувати свіже та ретельно прибрати, як хоче мама.
Усі приходять із роботи і все – наготовленої мною їжі як і не бувало. Я втомилася, адже все роблю на 4 дорослих людей.
А ще батькам сподобалося ні за що не платити. І продукти купуємо тільки ми з чоловіком, та й усю побутову дрібницю.
Якщо щось купують батьки, то ми скидаємося, а якщо ми, то ніхто ніяких грошей не дає. За комунальні послуги платимо навпіл.
Чи правильно це? Мені дуже важко, щиро кажучи. Я пропонувала чоловіку, щоб ми орендували окрему квартиру, але мама й тато чути про це не хочуть, говорять, що нам краще відкладати на ремонт нашого житла в Бучі.
Воно то й так з одного боку, але чи потрібно тоді щось міняти у взаєминах з батьками? Чи така картина нормальна?
Хто жив чи живе з батьками? Дайте якусь пораду! Всіх з Новорічними святами!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
