Коли чула від подруг, або знайомих про те, що чоловіки зраджують, була впевнена, що мене це не торкнеться. Але так сталося, що дізналася про те, що у чоловіка є коханка, та він тоді і сам цього не заперечував, коли була вагітна другою дитиною. Тому після тривалого конфлікту, сварок і істерик, все-таки залишилися разом.
Тоді я думала, що це тимчасово, що ось діти підростуть, і я піду від Олеся, думала, що ніколи не зможу його пробачити. Але час минав, добудували будинок, діти пішли в школу, потім потрібно було оплачувати навчання в університетах, і про розлучення я вже не згадувала. Але це не означає, що я пробачила, просто після того Олесь став мені байдужий, я знала, що через деякий час він знову почав мені зраджувати, але мені було все одно. Я продовжувала жити тільки для дітей.
Дочка вийшла заміж, народився онук, було чим себе зайняти. Тим більше що діти стали будувати будинок і потрібна була допомога, а чоловік допомагав і сам і непогано заробляв, так що допомагали і грошима.
Через пару років одружився і мій син, їм разом з батьками невістки придбали квартиру в гарному районі. Я була щаслива, що у дітей все добре, є четверо онуків і вже думала, що хоч на старість мені пощастило пожити спокійно в радості. Але доля розпорядилася інакше, напевно зрозуміла, що я можу багато чого пережити.
Спочатку дізналася, що дочка подала на розлучення, дізнавшись, як колись я, про зраду чоловіка. Я стала її вмовляти не розлучатися, адже діти у них, старшій дочці вже 17 років. Але вона не стала мене слухати, і коли я їй розповіла про таку ж ситуацію з її батьком, лише тоді вона розповіла правду.
Виявилося, що її чоловік і дружина мого сина, тобто наші зять і невістка вже давно зустрічаються, хоча різниця у віці у них 15 років, але виплило все назовні лише зараз. Дочка сказала: “Тепер ти знаєш чому твоя ситуація відрізняється від моєї”.
Не чекаючи скандалу, невістка поїхала жити до своїх батьків, забрала дітей і вже там оформила їх у школу. Син і дочка останнім часом між собою теж не спілкуються, хоча не зрозумію в чому вони хоч один одного звинувачують. Я не знаю, як мені жити далі, не зрозумію, де я так завинила, за що мені такі випробування?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – turkweb
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
